інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Тенденції розвитку колекторського бізнесу в Росії

Д. Жданухін

Успішний розвиток будь-якого бізнесу, і колекторського зокрема, часто залежить від правильного аналізу актуальних тенденцій та ефективного прогнозування. Розглянемо найбільш важливі тенденції розвитку діяльності зі стягнення заборгованості й обумовлені ними можливості.
Перша найбільш вагома тенденція – це збільшення кількості колекторських агентств, як регіональних, так і тих, що претендують на федеральний статус. Нові проекти відрізняються за походженням: банківські, юридичні, охоронні й інвестиційні. Останній вид з'являється, коли особи, які не мають відношення до стягнення заборгованості, вирішують вкласти кошти у створення колекторського агентства (більшість при цьому орієнтуються на Goldman Sachs, що придбав частку лідера колекторського ринку «Секвоя Кредит Консолідейшн»).
У 2007 році заявили про себе одразу декілька нових гравців з великою кількістю філій, як от Перше колекторське агентство та Столичне колекторське агентство. Активно продовжили регіональний розвиток і компанії, які вже існували: Росборгнагляд, КА Центр ЮСБ. У 2008 році цілком імовірна поява ветеранського колекторського агентства з дуже великою кількістю філій. Незалежно від того, чи буде реалізований анонсований всеросійський проект, об'єднання ветеранів правоохоронних органів може реалізувати і менш амбіційні плани.
Цікавою особливістю розвитку колекторського бізнесу є те, що слабко виявляється спеціалізація агентств, і практично всі учасники ринку орієнтуються на надання послуг і банкам, і страховим компаніям, і організаціям у сфері ЖКГ. При цьому розвивається як кредитне, так і корпоративне колекторство (у першому випадку увага акцентується на стягненні однотипних боргів з фізичних осіб, а в другому – на поверненні великої заборгованості юридичних осіб). Робота з чітким позиціонуванням організацій з повернення боргів ще в майбутньому, коли конкуренція загостриться.
Окремо варто відзначити появу нового різновиду колекторських агентств – компаній, створених кредитними установами, але юридично незалежних від них. Поява таких гравців пов'язана з тим, що Центробанк РФ у 2007 р. критикував практику продажу боргів власним колекторським агентствам, але самі банки, навіть приймаючи рекомендації регулятора, не хочуть віддавати важливий напрямок на аутсоринг і, відповідно, передавати інформацію про своїх боржників. Незалежні де-юре, але де-факто банківські, колекторські агентства активно будуть з'являтися і діяти в 2008 році. При цьому встановити, чи є агентство незалежним, досить важко. Іноді можна орієнтуватися на непрямі ознаки. Наприклад, коли УРСА-банк продав за рекордно високу ціну (10%) великий пакет боргів невідомому на ринку агентству Профколектор, багато експертів говорили про те, що це колекторське агентство банківське.
У 2008 році продовжиться прихід на російський ринок міжнародних колекторських агентств. Але навряд чи таких фактів буде багато до чіткого законодавчого регулювання колекторської діяльності, яке у 2008 р. тільки почнеться, тому що «колекторські» статті будуть у законі про споживче кредитування, але прийняття основного профільного закону малоймовірне.
Важливою тенденцією, що тільки з'явилася у 2007 році, є створення мета-колекторських проектів, тобто організацій, що акумулюють борги, які потім передаються в роботу різним колекторським агентствам. Викуповувати борги можуть як організації, створені банками (наприклад, Ренесанс), так і свого роду боргові майданчики (схожу діяльність веде корпорація Росборг). Розвиток цієї практики в 2008 році стимулюватиме діяльність колекторських брокерів і незалежне рейтингування колекторських агентств, тому що «акумуляторам боргів» треба одержувати достовірні дані для вибору безпосередніх виконавців.
Тенденція створення об'єднань колекторських агентств і саморегуляції в 2007 році проявилася так: три провідні учасники ринку (Секвоя, ФАСП і ДА Пристав) створили Національну асоціацію професійних колекторських агентств (НАПКА), а створена в 2006 році Асоціація з розвитку колекторського бізнесу (АРКБ) перетворилася із спілки аутсайдерів в об'єднання середніх колекторських агентств із досить могутнім лобістським ресурсом. Створення НАПКА може бути викликано невдачею просування ідей ліцензування колекторської діяльності й обмеження виходу на ринок невеликих гравців, а також бажанням відокремитися від АРКБ. У найближчому майбутньому, щоб зміцнити свої позиції, НАПКА може прийняти нових членів з числа великих агентств (Росборгнагляд, Росколектор і т.д.).
Варто відзначити, що діяльність колекторських об'єднань зосереджена, передусім, навколо двох питань: розробка профільного закону й участь у підвищенні фінансової обізнаності населення, а інші ініціативи (створення стандартів професійної освіти тощо) підтримуються слабко.
Певна інертність колекторських асоціацій призводить до того, що частина процесів, які звичайно стосуються професійних об'єднань, проходять без їхньої участі. Наприклад, збільшується кількість самостійних міжрегіональних партнерських проектів (співробітництво ФАСП і КА Арбітр, угода про співробітництво Балтійського і Пензенського колекторських агентств, партнерські проекти КА Центр ЮСБ, регіональні програми Центра розвитку колекторства тощо), проводяться масові заходи і т.д.
У 2007 році з'явилися перші масові колекторські проекти, засновані на партнерстві колекторських та інших організацій (юридичних фірм, державних і муніципальних органів, ЗМІ і т.д.). Прикладами є: прес-конференція «Несумлінність у бізнесі», проведена КА Інтелект-С у Єкатеринбурзі, моніторинг діяльності «чорних» кредитних брокерів Балтійського колекторського агентства, Рада з реанімації ст. 177 КК РФ «Умисне ухилення від погашення кредиторської заборгованості», організована Центром розвитку колекторства. Подібні проекти активно розвиватимуться в 2008 році. Уже на початку року почалась робота анонсованого проекту «Борги в будівництві», з'явилися локальні масові заходи, пов'язані зі стягненням заборгованості в сфері ЖКГ в окремому місті.
У 2007 році активно розвивалась спеціальна колекторська освіта. Тільки Центром розвитку колекторства було проведено більше двадцяти заходів у Росії, Казахстані й Україні. Свої програми навчання представили багато колекторських агентств (ФАСП, Агентство з повернення кредитних боргів, Національне колекторське агентство і т.д.). З'явилися перші пропозиції щодо стандартизації підготовки професіоналів у галузі стягнення заборгованості. Можливими напрямками розвитку професійного навчання в наступному році є: узгодження стандартів; поява спеціалізованих програм у державних вузах (наприклад, проводився семінар «ЖКГ: нові технології стягнення заборгованості – колекторський підхід» у Державній академії будівництва і ЖКГ Росії).
У майбутньому колекторського бізнесу вочевидь є місце і несподіванкам. Уже говорять про заплановані масові перевірки колекторських агентств з ініціативи Росспоживнагляду, можуть з'явитися масові про- чи контра- колекторські флеш-моби в мережі Інтернет, а основні клієнти колекторів – банки – можуть створити, за прикладом Великої Британії, спеціальні консультаційні центри для допомоги боржникам (таке цивілізоване антиколекторство цілком вписується у програми підвищення фінансової грамотності населення).
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"