інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Автострахування в країнах Північної Америки та Європи

Міжнародний досвід автотранспортного страхування
Страхування автомобіля та відповідальності водія стало майже в усіх країнах світу звичним явищем, проте кожна країна має свій досвід в цьому. Прикладом можуть бути такі країни як Канада, Велика Британія, Австрія, США та Польща.
У країнах Євросоюзу страхуватися – досить вигідне заняття. Страховики відповідають за ушкодження майна третіх осіб сумою більше ніж $120 тис., а за збиток здоров’ю – понад $600 тис. За правилами деяких європейських країн відшкодуванню взагалі підлягає реальний збиток від аварії, тобто платити будуть стільки, скільки знадобиться. Наприклад, страховикам доводиться виплачувати довічні пенсії по інвалідності. Але найголовніше те, що в Європі нікому й на думку не спаде „робити гроші” на ОСЦВ, як правило, у європейських країнах, страхові компанії виплачують клієнтам близько 90% отриманих від них грошей, живучи на відсотки від їхнього розміщення.
Страхування відповідальності, яке забезпечує фінансовий захист страхувальнику, якщо він стає відповідальним за пошкодження чи збитки, заподіяні третім особам, є обов’язковим в Канаді. Багато провінцій запровадили так звані «no-fault» схеми, відповідно до дії яких жертви аварій, незалежно від їх провини, можуть звернутися до своїх страховиків зі страховими претензіями щодо завданих внаслідок аварії тілесних ушкоджень. Необхідно зазначити велику різноманітність видів даних схем, адже майже в кожній провінції існує своя власна схема з відповідними її особливостями. Вище згадана «no-fault» схема була запроваджена в Онтаріо в 1990 році і модифікована у 1994 та 1996 роках. Головним завданням даних схем є зменшення витрат страховиків та полегшення процесу ліквідації збитків.
Окрім провінцій Манітоба та Саскачеван страхуванн транспортних засобів від їх пошкоджень є добровільним. Таким чином, якщо водій не має страхового полісу з даного виду страхування і він повністю винний у ДТП, страхова компанія не буде здійснювати ніякі відшкодування за пошкодження транспорту. Чисті премії приватних страхових компаній з автомобільного страхування за рік в середньому становлять 11,3 мільярди дол., в той час, як премії державних страхових компаній – 4,1 мільярди (в провінціях Квебек, Манітоба, Саскачеван та Британська Колумбія).
Що ж до Великої Британії, то найбільша британська страхова компанія NORWICH UNION розпочала випробування системи страхування автомобілів, в якій сам автомобіль пересилає в комп'ютер страховика інформацію, необхідну для розрахунку тарифу. Вже 2004 року п'ять тисяч англійських автомобілів були оснащені експериментальною системою, що включає «чорний ящик», систему супутникової навігації ОР8 і модуль стільникового зв'язку. Система записує дані про переміщення автомобіля: як часто власник його використовує, яка середня і максимальна швидкість, тривалість і дальність поїздок, і навіть - по яких дорогах людина їздить. Ці дані автомобіль автоматично пересилає в центральний комп'ютер компанії страховика.
В Італії, де нараховується 43 млн. машин, за даними Національної асоціації страхових компаній, за рік викрадають 190 тис. автомобілів. З них знаходять тільки 54%. За статистикою, найпопулярніша машина в італійських злодіїв - Audi четвертої серії, а також Nissan. «Чорний» автомобільний ринок контролює організована злочинність, внаслідок цього Європарламент пропонує підсилити взаємодію між страховими компаніями і поліцією в справі боротьби з викраденнями. Крім того, країнам ЄС рекомендується налагодити співробітництво з державами, які є ринками збуту викрадених машин.
Так, розглядається досвід США, де поліція почала активно впроваджувати електронні пастки, що зможуть піймати крадіїв автотранспорту. За викраденим автомобілем можна буде стежити і керувати дистанційно. Наприклад, зненацька заглушити двигун або заблокувати двері. На думку міліції, така система допоможе знизити кількість викрадень. Страхові компанії вже підтримали проект і навіть виділили кошти на придбання поліцейськими подібних машин-пасток. Машину в США викрадають приблизно кожні 25 секунд.
Поза сумнівом, що досвід Прибалтики, який має одну і ту ж точку відліку в своєму розвитку, має особливий інтерес. Він свідчить про те, що основними видами страхування на ринках стають страхування автоКАСКО, страхування цивільної відповідальності і страхування майна.
Сучасний ринок транспортного страхування в Австрії не можна назвати таким, що зароджується або навіть новим ринком. Фігурально висловлюючись, він існує так довго, скільки існують транспортні засоби. На сьогодні, страхові компанії Австрії мають доступ до бази даних, яка охоплює транспортні засоби більш ніж 60 автовиробників. Страховий ринок в своїй діяльності ставить перед собою основне завдання - зниження збитковості при врегулюванні претензій і збереження прихильності клієнтів. Все вище перелічене може бути досягнуте шляхом забезпечення справедливого і належного врегулювання претензій, зниженням витрат на обробку претензій і скороченням часу на процес врегулювання. Сучасні технології пропонують велику різноманітність інструментів і послуг для використання в страхуванні, і інтернет є одним з найцікавіших і провідних інструментів, За допомогою інтернету з'являється можливість автоматизувати весь процес врегулювання. Одночасно вдосконалені взаємозв'язки з органами правопорядку, зокрема з дорожньою поліцією щодо підготовки документів про страхові випадки. Останній елемент, який отримав назву «Рапорт-2001», став суттєвою ланкою в загальній організації ліквідації збитків та протидії страховим злочинам.
Дещо складніший механізм автотранспортного страхування в Польщі. Визначення збитку здійснюється в спеціалізованих Центрах з ліквідації збитків та обслуговування ризиків. Це спеціально збудовані об'єкти, в яких є дві групи робочих місць. На першій працюють спеціалісти з так званої «загальної сегментації», на другій - з «технічної сегментації» збитків. Під сегментацією тут розуміється розчленування випадку на окремі сегменти. загального і технічного характеру, та їх співставлення із заявою потерпілого чи застрахованої особи, протоколом і фотографіями про дорожньо-транспортний випадок та оглядом автомашини. За результатами сегментації заповнюється дві відомості, які містять 8-12 запитань (показників), їхня кількість і зміст залежить від виду страхування - обов'язкова цивільна відповідальність, автокаско, вантаж, тощо. Кожен пункт має певну кількість балів.
Потерпіла або застрахована особа звертається до Центру ліквідації збитків із заявою про страховий випадок, до якої можуть додаватися інші документи, котрі підтверджують випадок та допомагають з'ясувати його обставини - заява із описом випадку, винного у ньому, пояснення свідків, фото та ін. Заява про страховий випадок досить деталізована і передбачає опис місця випадку, схему зіткнення та виклад інших обставин. Це зроблено для того, щоб порівняти характеристику випадку зі свідченнями винних чи потерпілих та з протоколом і фото про дорожньо-транспортний випадок, зробити відповідні висновки про обставини випадку, величину реального збитку і наявність страхового злочину.
Отже, спеціалісти із загальної сегментації приймають документи від заявників, вивчають їх, порівнюють отриману інформацію з протоколом та фотографіями. Завершенням цього етапу є співбесіда із заявником, в ході якої уточнюються необхідні деталі. В результаті аналізу документів і співбесіди заповнюється Відомість загальної сегментації.
Кількість балів кожному показнику присвоює правління компанії на підставі аналізу причин і учасників дорожньо-транспортних випадків. Працівники Центрів ліквідації збитків не мають права їх змінювати, їхнім завданням є переконатися у наявності того чи іншого показника і позначити його наявність чи відсутність знаком «+» чи «-» в лівій колонці Відомості.
Більшість показників Відомості не вимагає аналізу. Виняток становлять три останні. Показник «Винний є власником колісного трактора або має договір обов'язкового страхування відповідальності фермера» є характерним лише для Польщі, де існує такий обов'язковий вид страхування, а власник поліса часто «підставляє» його для виплати збитку, заподіяного без його участі. Якщо винний у випадку має договір страхування «автокаско» свого транспортного засобу і звертається із заявою про виплату відшкодування за ним, то кількість балів отримує знак «мінус», бо таке звернення є достатнім доказом відсутності злочинних намірів потерпілого. Останній пункт «Незважаючи на відсутність достатніх критеріїв, випадок оцінено як складний» - розрахований на інтуїцію спеціаліста, але сумнів треба підтвердити певними доказами.
Після складення Відомості загальної сегментації підсумовується загальна кількість балів. Якщо вона менша десяти, то випадок розглядається як простий без підозр на страховий злочин, і документи передають на технічну сегментацію та визначення збитку. Якщо сума балів дорівнює десяти або перевищує десять, то випадок належить до складних з можливими ознаками страхового злочину. Він теж передається на технічну сегментацію, після якої підтверджується його складність і наявність або відсутність страхового злочину.
Головним завданням спеціалістів з технічної сегментації є огляд автомашини і співставлення характеру її пошкоджень з описом чи обставинами випадку. За результатами цього етапу заповнюється Відомість технічної сегментації. Зрозумілим є те, що орієнтовні вартості автомашин і збитку є характерними для ринку автострахування в Польщі. Останній показник, як і при складенні Відомості загальної сегментації, розрахований на інтуїцію і досвід.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"