інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 23 серпня 2005 р. N 369-р
Київ


Про схвалення Концепції розвитку страхового
ринку України до 2010 року

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1022 ( 1022-2006-п ) від 26.07.2006 }


1. Схвалити Концепцію розвитку страхового ринку України до
2010 року, що додається.

2. Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг
за участю Мінекономіки, Мінфіну, Мін'юсту та об'єднань страховиків
щороку розробляти та затверджувати плани виконання заходів,
спрямованих на реалізацію Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України                                                                                                                                 Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 34

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 серпня 2005 р. N 369-р

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку страхового ринку України до 2010 року

1. Загальні положення
Проведення економічної реформи і структурної перебудови економіки обумовлює необхідність подальшого розвитку національного страхового ринку як складової частини фінансового ринку України, що сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання і забезпечує відшкодування збитків у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та інших непередбачених подій, що негативно впливають на добробут населення, діяльність суб’єктів господарювання і держави.
У сучасній економіці через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси.
Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне співтовариство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки. Міжнародна кооперація в страхуванні сприяє функціонуванню таких секторів економіки, як міжнародна торгівля, перевезення, авіація, космонавтика і туризм.
Сучасний страховий ринок формується в умовах поступового підвищення базових макроекономічних показників, зокрема зростання валового внутрішнього продукту, низькі темпи інфляції, стабільність національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток. Крім позитивних макроекономічних показників, існують такі передумови розвитку національного страхового ринку:
поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності;

підвищення заінтересованості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів;
збільшення кількості прибуткових підприємств;
законодавче запровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
розвиток ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування;
запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.
Однак існують також негативні чинники, які стримують розвиток ринку страхових послуг:
недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;
низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, і валового внутрішнього продукту, незначна клієнтська база страховиків, а також зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;
нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов’язкового медичного страхування;
недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;
велика кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації, а також слабкий розвиток національного перестрахового ринку;
використання страхового ринку суб’єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон;
недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку;
низький рівень страхової культури населення.
Ця Концепція встановлює стратегічні підходи, які повинні бути покладені в основу державної політики у сфері страхування, створення законодавчих та економічних умов для стимулювання розвитку страхового ринку, визначає основну мету, завдання і напрями його розвитку на період до 2010 року відповідно до головних стратегічних цілей розвитку країни, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям”.

2. Сучасний стан страхового ринку
Формування законодавчої бази страхування та становлення національного страхового ринку незалежної України відбувалося у складних макроекономічних умовах на фоні знецінення заощаджень населення за договорами страхування в установах колишнього Держстраху, зменшення довіри населення до фінансових установ унаслідок їх банкрутства.
За роки ринкових перетворень змінилися економічні функції держави у сфері страхування та відбулася трансформація державної страхової монополії у страховий ринок.
Учасниками страхового ринку є страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі, страховики, перестраховики, товариства взаємного страхування, страхові та перестрахові брокери, страхові агенти, актуарії, аварійні комісари, а також професійні об’єднання страховиків, страхових посередників та інших учасників страхового ринку. Станом на 1 січня 2005 р. в Україні зареєстровано 387 страховиків, з них 45 здійснюють страхування життя.
За обсягами наданих послуг страховий ринок значно перевищує інші сектори ринків небанківських фінансових послуг. Але при цьому ринок страхування все ще поступається банківському сектору (на 1 січня 2005 р. активи банків у 7,2 раза перевищували активи страховиків).
Динаміка основних параметрів за останні роки свідчить про зміцнення тенденції до зростання обсягів страхового ринку. Серед позитивних чинників — стійке зростання капіталу та обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку страхового ринку. Поліпшується структура і якість активів страховиків, зменшується їх кредиторська заборгованість та підвищується фінансова надійність. Законодавче встановлення вимог до мінімальних розмірів статутних капіталів страховиків сприяло концентрації страхового ринку та зростанню загального розміру статутних фондів страховиків. Проте проблеми підвищення рівня капіталізації страховиків, ліквідності їх активів та концентрації страхового ринку залишаються актуальними.
До позитивних результатів розвитку страхового ринку також можна віднести реальне зростання обсягів страхових операцій з усіх видів страхування, структурні зміни на користь добровільного страхування і його довгострокових видів, підвищення показників фінансової надійності страховиків, формування фінансових груп за їх участю. Зростає загальна сума страхових платежів, отриманих страховиками України. Збільшується кількість договорів страхування (перестрахування), укладених за сприяння страхових брокерів.
Позитивною тенденцією є зростання величини сформованих страхових резервів. Страховики здійснюють інвестиції власних коштів, у тому числі коштів страхових резервів, головним чином через розміщення їх у цінні папери, грошові кошти на рахунках у банках, у банківські метали, в економіку України за визначеними законодавством напрямами.
Законодавче забезпечення страховикам, утвореним за участю іноземних інвесторів, однакових умов діяльності з вітчизняними страховиками сприяло відкритості українського страхового ринку, зростанню іноземних інвестицій у цей ринок та створенню конкурентного середовища. Станом на 1 квітня 2005 р. із залученням іноземного капіталу утворено 60 страховиків.
Утворення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг сприяло державному регулюванню, здійсненню нагляду за страховою діяльністю та формуванню адекватних основ законодавчого регулювання розвитку страхового ринку. Однак недостатнє технічне та ресурсне забезпечення, зокрема забезпечення кваліфікованими кадрами, обмежені можливості використання інформаційних технологій на страховому ринку, ускладнюють проведення оперативного аналізу діяльності страховиків та оцінки рівня їх ризику.
Незважаючи на позитивні зрушення у розвитку страхового ринку, мають місце і негативні тенденції.
У 2004 році показник співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, і валового внутрішнього продукту в Україні становив усього 2,8 відсотка, тоді як у провідних країнах цей показник дорівнює 8–12 відсотків. У середньому на душу населення в Україні припадає всього 30 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, у Німеччині — 1250 євро та у Польщі — 120 євро).
Обсяги страхових платежів за довгостроковим страхуванням життя становили у 2004 році всього 0,96 відсотка загального обсягу страхових платежів. Не врегульована діяльність страховиків у сфері обов’язкового медичного страхування.
Запровадження значної кількості обов’язкових видів страхування не відповідає існуючій практиці розвинених країн.
Щороку рівень страхових виплат (відношення суми страхових виплат до суми страхових платежів) неухильно зменшується. У 2000 році він становив 19,1 відсотка, а у 2004 році — 7,9 відсотка. Це свідчить про розвиток негативних тенденцій на національному страховому ринку, оскільки у світовій практиці ситуація на страховому ринку вважається незадовільною, якщо рівень виплат нижчий ніж 70 відсотків.
Страховий ринок використовується для зменшення розміру сплати податків в інших галузях економіки шляхом страхування, перестрахування фінансових ризиків, придбання короткострокових полісів для зменшення бази оподаткування.
Низький рівень капіталізації страховиків не дає змоги забезпечити відповідальність за великі застраховані ризики, що призводить до перестрахування їх частини за кордоном та до необґрунтованого витоку грошових коштів з України. У 2004 році частка страхових премій, сплачених за договорами перестраховикам-нерезидентам, становила 9,8 відсотка загальної суми премій.
Недосконалим залишається нормативно-правове врегулювання діяльності страхових посередників, актуаріїв та аварійних комісарів.
Проблематичним є питання доступу до національного страхового ринку філій іноземних страховиків-нерезидентів. Такий допуск має відбуватися поступово та з урахуванням його подальшого впливу на стан національного страхового ринку, оскільки це може призвести до неефективного перерозподілу акумульованих страховиками ресурсів на міжнародні фінансові ринки, витіснення з ринку національних страховиків та страхових посередників.
Отже, ринок страхових послуг набув певного рівня розвитку, але не став реальним чинником стабільності та за своїми інституційними і функціональними характеристиками не відповідає завданням розвитку національної економіки і тенденціям світових страхових ринків, що зумовлює його істотне відставання у глобальному процесі формування світової фінансової системи.

3. Мета, принципи та основні напрями розвитку страхового ринку
Метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосування сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.
Подальший розвиток страхового ринку сприятиме:
захисту інтересів населення, суб’єктів господарювання і держави від можливих соціальних, техногенних, фінансових та інших ризиків;
зміцненню довіри страхувальників, насамперед населення, до страховиків та страхових посередників;
розвитку підприємницької діяльності та стабілізації економіки;
залученню довгострокових фінансових ресурсів, що формуються у сфері страхування, для здійснення інвестицій в економіку України;
запобіганню використанню страхової галузі у зменшенні об’єкта оподаткування податку на прибуток суб’єктів господарювання;
розвитку ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку);
стимулюванню розвитку економіки, зокрема транспорту, туризму, міжнародних перевезень, будівельної та агропромислової галузі економіки;
інтеграції страхового ринку України в міжнародні та регіональні ринки фінансових послуг.
Принципи, на яких буде ґрунтуватися подальший розвиток страхового ринку, повинні враховувати інтереси споживачів страхових послуг, його професійних учасників і держави.
Основними принципами розвитку страхового ринку є:
вільний рух капіталів та страхових послуг на території України;
захист прав споживачів страхових послуг, включаючи формування системи гарантування забезпечення виплат за договорами довгострокового страхування життя та за договорами страхування, передбаченими Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”;
вільний вибір страховика;
прозорість діяльності учасників страхового ринку;
уніфікація процедур страхування;
використання міжнародного досвіду;
державне регулювання та нагляд у сфері страхування, а також формування системи запобіжного (пруденційного) нагляду, включаючи впровадження системи оцінки діяльності страховиків на основі застосування міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності;
невтручання органів державної влади в поточну діяльність учасників страхового ринку;
рівність перед законом усіх учасників страхового ринку;
функціонування страхового ринку на засадах вільної конкуренції.
Страховий ринок розвиватиметься за такими основними напрямами:
удосконалення правових засад захисту прав споживачів страхових послуг;
забезпечення ефективного державного регулювання і нагляду в сфері страхування з урахуванням міжнародно визнаних принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю;
сприяння розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та врегулювання діяльності страховиків у сфері обов’язкового медичного страхування;
підвищення рівня капіталізації страховиків, їх фінансової надійності та платоспроможності, зміцнення національного перестрахового ринку;
забезпечення розвитку страхового посередництва, діяльності актуаріїв та аварійних комісарів;
підвищення рівня страхової культури населення;
забезпечення захисту національних інтересів на страховому ринку;
удосконалення податкового законодавства щодо страхування;
формування системи кадрового та наукового забезпечення страхового ринку.

4. Державна політика щодо розвитку страхового ринку
Державна політика щодо розвитку страхового ринку ґрунтується на зміцненні ринкових засад діяльності його учасників та використанні переважно непрямих методів впливу на процеси, що відбуваються у сфері страхування, шляхом удосконалення нормативно-правової бази і запровадження міжнародних принципів та стандартів державного регулювання та нагляду.
Стратегічні завдання з підвищення конкурентоспроможності національних страхових компаній та страхових посередників повинні спрямовуватися на створення стабільного страхового ринку, що здатний конкурувати в умовах глобалізації та забезпечувати Україні гідне місце на світовому ринку. При цьому важливим є створення умов для розширення спектра страхових послуг, сприяння концентрації страхового ринку.
Удосконалення системи правового забезпечення розвитку страхового ринку та державного регулювання і нагляду за діяльністю його учасників сприятиме створенню конкурентного середовища на страховому ринку та рівних умов для діяльності страховиків, що дасть змогу підвищити якість страхових послуг та знизити їх вартість.
Одними з пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку є особисте страхування, довгострокове страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та запровадження обов’язкового медичного страхування, що сприятиме підвищенню ролі приватного сектору у виконанні соціальних програм та зменшенню видатків державного бюджету. Держава надасть підтримку розвитку соціально значущих видів страхування шляхом запровадження відповідної стимулюючої податкової політики, зменшення кількості обов’язкових видів страхування і посилення державного нагляду за їх впровадженням і здійсненням, удосконалення нормативно-правової бази щодо запровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Держава забезпечить нормативно-правову базу регулювання і нагляду за діяльністю учасників страхового ринку з метою захисту інтересів споживачів страхових послуг за такими напрямами:
удосконалення системи ліцензування страхової діяльності, а також запровадження ліцензування перестрахової діяльності;
запобігання неплатоспроможності (банкрутству) страховиків;
здійснення послідовного переходу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг до пруденційного нагляду;
впровадження нових інформаційних технологій з управління страховою діяльністю та звітності учасників страхового ринку в електронній формі;
запровадження консолідованого нагляду за діяльністю страховиків, що входять до фінансових груп;
удосконалення нормативно-правової бази з регулювання та нагляду за формуванням і розміщенням страхових резервів;
формування сприятливих умов для розвитку страхового посередництва;
розвиток систем внутрішнього контролю за діяльністю страховиків та сприяння становленню прозорої системи корпоративного управління.
Формування стабільного страхового ринку потребує об’єктивного інформування всіх його учасників про основні умови, вимоги та ризики у процесі їх діяльності. Для підвищення рівня страхової культури населення необхідно забезпечити прозорість діяльності учасників страхового ринку та запровадити програми інформування населення через засоби масової інформації про стан та перспективи страхового ринку, переваги отримання страхових послуг.
Для подальшого розвитку страхового ринку та запобігання необґрунтованому витоку коштів за кордон необхідно зміцнити національний перестрахувальний ринок і вдосконалити нагляд за перестраховою діяльністю.
Інтеграція страхового ринку України в міжнародні ринки фінансових послуг потребує підвищення конкурентоспроможності національних страховиків, поетапного впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. З метою захисту національного страхового ринку держава здійснюватиме заходи поетапного та зваженого допуску на ринок філій іноземних страховиків відповідно до міжнародних договорів України, створюватиме умови для забезпечення взаємообміну інформацією між Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг та органами страхового нагляду інших країн про діяльність страховиків, їх філій, страхових посередників та страхових груп (страхових холдингів).
Стимулювання розвитку страхового ринку потребує удосконалення системи оподаткування страхової діяльності (перестрахування).
Розвиток страхового ринку вимагає забезпечення його достатньою кількістю кваліфікованих працівників. Для цього необхідно створити систему фахової підготовки і сертифікації фахівців із страхування та системи підвищення їх кваліфікації, а також забезпечити державну підтримку проведенню науково-дослідних робіт у сфері страхування та підготовці фахівців для страхового ринку. Потребує подальшого розвитку актуарна діяльність та створення в Україні системи підготовки та сертифікації актуаріїв.

5. Основні заходи з реалізації Концепції
З метою реалізації Концепції необхідно:
1) для підвищення захисту інтересів споживачів страхових послуг
удосконалити порядок ліцензування діяльності страховиків, підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу та фінансового становища засновників (учасників) страховиків і осіб, що мають значну частину статутного капіталу страховиків, а також до оцінки їх ділової репутації з метою запобігання використанню страхового ринку для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
удосконалити моніторинг діяльності страховиків та посилити контроль за дотриманням страховиками вимог до забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів і статутного капіталу;
розробити методичні рекомендації для складення планів заходів фінансового оздоровлення страховиків із застосуванням оцінки ринкової вартості їх активів;
удосконалити нормативно-правову базу щодо запровадження тимчасових адміністрацій з управління страховиками;
запровадити систему пруденційного нагляду, яка передбачає максимальний облік у діяльності страховиків таких параметрів, як рівень ризиків, адекватність оцінки страховиком реального рівня ризику, якість внутрішньої системи управління і контролю за ризиками, відповідний бухгалтерський облік і фінансова звітність, виявлення недоліків у діяльності страховиків на ранніх стадіях їх розвитку;
врегулювати процедуру ведення страховиками обліку (реєстру) активів, які заявлені в структурі страхових резервів;
внести зміни до законодавчих актів з метою закріплення першочерговості задоволення вимог страхувальників у загальній черзі інших кредиторів та виключення з ліквідаційної маси страхової компанії страхових резервів за всіма видами страхування;
установити вимоги до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання для провадження страхової діяльності;
запровадити електронну звітність учасників страхового ринку, використання якої дасть змогу Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг оперативно одержувати достовірну інформацію та приймати відповідні рішення;
забезпечити консолідований нагляд за страховиком страхової групи (страхового холдингу) та розробити порядок оцінки всіх прийнятих ним ризиків;
створити фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя;
сприяти створенню фондів страхових гарантій;
удосконалити нормативно-правову базу щодо формування та розміщення страхових резервів, порядку купівлі валюти, доступу страховиків до ринків цінних паперів іноземних емітентів;
сприяти прийняттю законів про запровадження в обіг іпотечних цінних паперів;
розробити нормативно-правові акти, спрямовані на розвиток страхового посередництва, здатного забезпечити альтернативне розв’язання спорів на ринку страхових послуг;
підвищити вимоги до фінансової надійності страховиків та страхових брокерів;
розробити вимоги до функціонування системи внутрішнього контролю за діяльністю страховиків (внутрішній аудит);
запровадити міжнародні норми корпоративного управління для страховиків;
удосконалити проведення аналізу статистичної інформації із страхування та звітності страховиків і страхових посередників;
2) для забезпечення стабільності розвитку страхового ринку на підставі удосконалення системи правового забезпечення та системи регулювання, нагляду і контролю за діяльністю учасників страхового ринку
забезпечити формування ефективного державного регулювання та нагляду у сфері страхування з урахуванням принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю;
забезпечити подальшу адаптацію законодавства України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу;
внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про страхування”, “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з метою їх узгодження між собою та удосконалення договірних відносин у сфері страхування, класифікації ризиків і видів страхування, посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;
привести Закон України “Про страхування” у відповідність із Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”;
удосконалити правове, організаційне та ресурсне забезпечення діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг;
сприяти захисту економічної конкуренції на страховому ринку для удосконалення умов його функціонування на конкурентних засадах;
внести зміни до законодавства щодо розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення;
розробити концептуальні підходи та сприяти прийняттю відповідних законів щодо участі страховиків в обов’язковому медичному страхуванні;
запровадити стимулюючу податкову політику для розвитку особистого страхування, довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, обов’язкового медичного страхування шляхом віднесення внесків з цих видів страхування на валові витрати юридичних осіб та удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;
врегулювати проблеми запровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, установити додаткові вимоги до ліцензування, власного капіталу та формування резервів за цим видом страхування;
зменшити кількість існуючих обов’язкових видів страхування та забезпечити подання соціально-економічного обґрунтування необхідності та ефективності запровадження кожного нового виду обов’язкового страхування;
удосконалити правові засади діяльності товариств взаємного страхування;
забезпечити розроблення актів законодавства, які сприятимуть запобіганню використання страхового ринку для проведення протиправних і сумнівних операцій, включаючи відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;
розробити порядок проведення страховиками розслідувань обставин настання страхових випадків;
удосконалити нормативно-правове регулювання діяльності актуаріїв, створити в Україні систему підготовки та сертифікації актуаріїв з поступовою передачею цих функцій саморегулівній організації;
забезпечити розроблення нормативно-правових актів щодо порядку діяльності страхових агентів, аварійних комісарів та запровадити реєстрацію страхових агентів;
внести зміни до законодавства щодо поступового переведення страхування (не тільки страхування життя) з режиму оподаткування валових доходів від страхової діяльності на режим оподаткування прибутку;
3) для підвищення капіталізації страховиків та конкурентоспроможності національного страхового ринку
сприяти концентрації страхового ринку шляхом внесення змін до законодавства щодо формування статутного капіталу, гарантійного фонду та вільних резервів;
розробити план заходів щодо поетапного допуску філій страховиків-нерезидентів до страхового ринку України відповідно до міжнародних договорів України;
запровадити взаємний обмін інформацією між Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг та органами страхового нагляду інших держав щодо діяльності страховиків, їх філій, страхових посередників та страхових груп (страхових холдингів);
сприяти укладанню двосторонніх та багатосторонніх договорів між Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг та органами страхового нагляду інших країн щодо взаємодії у сфері регулювання страхової (перестрахової) діяльності;
сприяти поетапному впровадженню у страховий сектор міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
4) для запобігання використанню страхової системи у витоку коштів за кордон, посилення державного регулювання та нагляду за перестраховою діяльністю
запровадити ефективний нагляд за перестраховою діяльністю та ліцензування перестраховиків;
удосконалити оподаткування страховиків та операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів;
5) для підвищення прозорості діяльності учасників страхового ринку
заснувати друкований засіб масової інформації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг з метою висвітлення діяльності на ринку фінансових послуг України, зокрема на страховому ринку;
визначити вимоги до оприлюднення інформації стосовно діяльності страховиків та страхових посередників у електронних і друкованих засобах масової інформації;
установити порядок оприлюднення інформації (крім інформації з обмеженим доступом) про результати діяльності страховиків та страхових посередників, а також інформації про їх фінансове становище;
6) для формування адекватної системи фахової підготовки і сертифікації фахівців із страхування та забезпечення державної підтримки проведення науково-дослідних робіт у цій сфері
розробити і адаптувати програми з підготовки фахівців із страхування у навчальних закладах III і IV рівня акредитації до потреб страхового ринку;
удосконалити систему фахової підготовки у сфері страхування навчальними закладами III і IV рівня акредитації, прийняти відповідні програми та стандарти навчання, а також розширити перелік спеціалізацій у цій сфері;
забезпечити навчання та сертифікацію викладачів у сфері страхування;
установити кваліфікаційні вимоги до керівників і працівників страховиків та страхових посередників;
розробити державну програму проведення науково-дослідних робіт у сфері страхування та підготовки фахівців для страхового ринку;
утворити центр розвитку страхування, який здійснюватиме наукові дослідження у сфері страхування та сприятиме подальшому розвитку системи навчання, кадрового і наукового забезпечення страхового ринку, а також запровадженню системи моніторингу та оцінки страхових ризиків;
7) для підвищення рівня страхової культури населення
розробити державну програму інформування населення через засоби масової інформації про діяльність ринків фінансових послуг, їх стан та перспективи розвитку, переваги отримання фінансових і страхових послуг;
запровадити в навчальних закладах програми з розвитку ринків фінансових послуг.
© 2003-2009  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"