інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Небанківські платіжні системи на ринку фінансових мікротранзакцій

К.Бочарський

Останнім часом усе більш активною на грошово-кредитному ринку стає діяльність небанківських установ, що надають громадянам платіжні послуги різного виду. Не конкуруючи з платіжними системами у сфері мікротранзакцій, банки можуть згодом втратити і свої традиційні ринки.

Восени минулого року платіжна система Paypal оголосила про відкриття своїх технологій для сторонніх розробників. Завдання – масова інтеграція у веб-сайти, мобільні програми та обладнання. За перші три місяці Paypal підписала на технології більше 15 тис. розробників. Це найпопулярніша платіжна платформа у світі, в 2008 році її оборот склав більше $60 млрд. Вона належить eВay і обслуговує левову частину транзакцій у цій гігантській торговельній системі, покриваючи при цьому 9% глобальної Інтернет-комерції та 15% американської.
Paypal – інтерфейс, надстроєний над пластиковою карткою. Крім зручності використання, він дозволяє не повідомляти номер кредитної картки при здійсненні платежу у мережі Інтернет, захищаючи від шахраїв. Paypal стає тим, чим стала кредитна картка щодо банківського рахунку. Системи, що випускають пластикові картки, брали на себе витрати по роботі з роздрібними послугами: «підключали» магазини та постачали покупцям новий інструмент платежу. Через 50 років після появи першої кредитної картки тим самим зайнялися оператори електронних платежів. Ще простіше й швидше для покупців, плюс ціла армія нових клієнтів для банків. Сьогодні на фундаменті банківської системи вибудувався досить складний будинок. Його модель добре відома: при перенаселеності верхніх поверхів він стає дуже хитким.

Мобільні гроші
За даними компанії Nokіa, у світі зараз близько 4,3 млрд. абонентів і тільки 1,8 млрд. власників банківських рахунків. Багато з тих, у кого цих рахунків немає, так ніколи й не стануть клієнтами банків. Але це не означає, що вони не зможуть користуватися фінансовими послугами.
Мета Nokіa Money – фінансового сервісу, запущеного компанією у минулому році, – надати абонентам можливість здійснювати базові банківські операції (перекази, платежі, депозити та мікрокредити) без будь-якого банку, просто з мобільного телефону. Сьогодні підключитися до послуги можуть близько 100 млн. осіб. У планах компанії – довести кількість користувачів до кінця наступного року до 300 млн. Саме стільки клієнтів планує «переманити» Nokіa Money у банків, ставши в такий спосіб найбільшою у світі фінансовою системою.
Вітчизняні стільникові оператори тільки розпочинають процес поділу мобільних грошей. Вони прагнуть законодавчо наділити рахунок абонента мобільного зв’язку такими ж правами, як і банківський. Це зніме кілька серйозних обмежень, яких сьогодні зазнають оператори.
МТС повідомляла, що запустить повноцінний сервіс мобільних платежів уже цього року. «У нас більше клієнтів, ніж у будь-якого банку», – повторюють риторику Nokіa у МТС. Таким чином, банкам знову доведеться поділитися.

Мобільний капітал
Крім стільникових операторів, на гроші банків багато інших претендентів. Square – компанія, створена одним із засновників Twіtter Джеком Дорсі, дозволяє приймати пластикові картки за допомогою смартфона. Завдяки пристрою, що підключається до нього, телефон перетворюється в термінал з приймання кредиток. Amazon і Google просувають свої платіжні системи, за допомогою яких можна здійснювати покупки в Інтернеті. Власну платіжну систему створює Facebook, готуючи до широкого розповсюдження валюту Facebook Credіts, яка дозволить здійснювати покупки як усередині мережі, так і на зовнішніх сайтах. Facebook разом з оператором мобільних платежів Zong тестує можливість використання своєї валюти для мобільних платежів. Укладений стратегічний союз із Paypal: за його допуск до віртуальних активів мережі компанія eВay почне приймати до оплати валюту Facebook.
Віртуальні світи, такі як Second Lіfe і World of Warcraft, вигадують паралельні економіки із власною валютою та вчаться створювати свої віртуальні активи, перетворюючи їх у затребуваний товар і навіть об’єкт інвестицій. Так, валовий продукт Second Lіfe зростає щороку та за підсумками 2009-го року перевищив $560 млн.
Оборот ринку соціальних мереж, де користувачі позичають один одному гроші, за результатами 2009 року перевищив $300 млн. За оцінками експертів Lendіng Club, у найближчі два-три роки ринок прямих онлайн-позик досягне позначки в $1 млрд. При цьому весь ринок банківських кредитів у США, за даними Deutsche Bank Research, становить $2,5 трлн.
У Росії розвиток небанківського фінансового сектору відбувається схожими темпами. За оцінкою асоціації «Електронні гроші», кількість росіян, які у 2009-му році скористалися електронними грошима, склала 20 млн. осіб, а сумарний оборот галузі перевищив 40 млрд. руб. Уже в поточному році цей ринок може подвоїтися і досягти 80 млрд. руб.
На початку 2010 року Webmoney відкрила у мережі «В контакті» сервіс мікропозик – «Касу взаємодопомоги», почавши фактично видавати кредити. Нещодавно тут з’явився й «Банк» – спільний проект із компанією Robox (найбільший у Росії сервіс обміну віртуальних валют). У цьому банку можна покласти на доходний депозит рублі та «голоси» (внутрішню валюту «В контакті»). При розміщенні на шість місяців ставка складе 20% річних. Можна взяти кредит – як у віртуальній валюті, так і в реальних грошах, відкрити рублеві рахунки, інвестувати «голоси» у дорогоцінні метали за курсом Лондонської біржі металів і замовити ювілейні монети, які можуть стати нумізматичною рідкістю. Аудиторія «В контакті» – 72 млн. аккаунтів. Їхні фінансові потоки – як усередині мережі, так і адресовані іншим гравцям – також проходять повз банки.
На перший погляд банки нічим не ризикують: вони делегують найбільш трудомістку частину бізнесу та одержують фінансові потоки. Але чим більше населення на «верхніх поверхах» фінансової піраміди, тим віщою є їхня роль у грошовому обігу.
Аналітики вважають, що невдовзі відбудеться розподіл ринків: незначні платежі, де панувала готівка, будуть сплачуватися цифровими грошима, а великі транзакції – проходити через банк.
При цьому слід говорити про нову екосистему, де кожний робить те, що вміє: одні управляють великими потоками грошей, а інші надають послуги кінцевому користувачеві. Експерти вважають, що платежі треба розглядати не як фінансові, а як побутові послуги. Вони повинні бути максимально простими і зручними. Люди, які можуть побудувати гарний фінансовий сервіс і сервіс побутових послуг, – в основному різні люди.
В Україні, за даними Держфінпослуг, обсяги фінансових операцій, що здійснюють небанківські фінансові установи у сфері грошових переказів, також стрімко зростають. У минулому році вони збільшилися на 41%, а у першому кварталі поточного року у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року зросли на 33,1%.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"