інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Особливості страхування відповідальності топ-менеджерів фінансових компаній

О. Бродська

Страхування відповідальності керівників компаній (D&O – від англ. Directors & Officers) – це комплексний вид страхування. У його рамках відшкодовується не тільки той збиток, який топ-менеджер зобов’язаний компенсувати стороні, що постраждала, але й витрати із захисту прав топ-менеджера протягом судового процесу. Претензії можуть бути висунутими у зв’язку з помилковими або халатними діями фінансового керівника. Найчастіше позови висувають акціонери, співробітники, контрагенти або конкуренти та треті особи, а також державні органи.

Підставами для висунення претензій до директорів фінансових компаній є: погане керівництво і контроль; низька якість рішень, що приймаються (відсутність відповідної обачності при прийнятті рішень); помилки, неточності або неповне розкриття інформації, допущені у фінансовій звітності, інвестиційних деклараціях та проспектах емісії; необачні інвестиції, в тому числі помилкова політика щодо угод злиттів і поглинань; неправильна оцінка інвестицій та угод; проведення закупівель без тендерів; недотримання порядку проведення великих угод та угод, до яких є інтерес; витрачання коштів компанії; використання інсайдерської інформації; порушення антимонопольного законодавства; порушення трудового законодавства: неправомірне звільнення працівників, расова, статева, вікова та будь-яка інша дискримінація. Поліс покриває претензії, висунуті на будь-якому підґрунті, крім тих, які напряму виключені з поліса.
Поштовхом для розвитку вітчизняного ринку страхування відповідальності топ-менеджерів став вихід великого бізнесу на закордонні інвестиційні та фондові майданчики. Попит надходить також від підприємств, які працюють на світових ринках і підлягають дії західного законодавства, а також від компаній з іноземною участю або просто з боку фірм, які наймають західних директорів. Це підприємства енергетичного, нафтогазового секторів, телекомунікаційні компанії та банки.
При цьому страховики визнають, що відповідальність директорів фінансових інститутів – найбільш ризикований сегмент страхування D&O. Вітчизняне законодавство містить досить значний перелік обов'язків керівників банків, а також положень, що дозволяють постраждалим сторонам вимагати компенсації збитку, заподіяного помилковими діями директорів. Однак практика пред'явлення претензій персонально до директорів не поширена, тому й попит на поліси невеликий.

На які випадки розповсюджується поліс?
Особливістю страхування відповідальності директорів є те, що поліс створюється на базі «усіх ризиків»: страхується цивільна відповідальність директора, що виникає у зв'язку з його обов'язком компенсувати збиток, заподіяний третім особам у результаті помилок допущених при управлінні компанією, без перерахування конкретних підстав виникнення відповідальності. Така схема забезпечує кращий рівень захисту, оскільки відшкодуванню підлягають і випадки, які ще не відомі страховику та страхувальнику на момент укладання договору страхування.
Аналітики звертають увагу, що за полісом D&O відшкодовуються також витрати на захист прав директора (експертиза, послуги адвокатів тощо) у випадку, якщо до нього пред'явлена претензія або відносно його дій розпочато адміністративний розгляд. Страховик починає оплачувати ці витрати з моменту пред'явлення претензії, незалежно від результату суперечки й не чекаючи результатів урегулювання, яке може тривати роками. Це дозволяє застрахованим керівникам компанії одержувати кваліфіковану юридичну допомогу із самого початку конфлікту та незалежно від того, чи будуть вони в результаті розгляду зобов'язані відшкодовувати кому-небудь збитки, або пред'явлена претензія виявиться необґрунтованою.
Важливо розуміти, що поліси D&O не покривають навмисні дії топ-менеджерів. Згідно чинного законодавства страхування протиправних інтересів не допускається та, крім того, страховик звільняється від виплати страхового відшкодування, якщо страховий випадок настав внаслідок наміру страхувальника або застрахованої особи. Однак поліси страхування можуть передбачати оплату витрат на захист директора (наприклад, на адвокатів), навіть якщо він обвинувачений у карному злочині. Однак якщо директор буде засуджений, витрати на його захист страхувальникові не відшкодовуються. Якщо дані витрати були авансовані, страхувальник зобов'язаний буде повернути їх страховикові. При цьому експерти відзначають, що до страховиків надходять запити, які свідчать про потребу застрахувати можливі збитки, пов'язані із шахрайством і протиправними діями найманих топ-менеджерів.

D&O за кордоном
Історія заокеанського ринку страхування відповідальності топ-менеджерів нараховує більше ста років. А точкою відліку різкого посилення хвилі відповідних позовів і, отже, зростання популярності D&O страхування, став фінансовий колапс Penn Central Transportatіon Company в 1970 році.
За підрахунками страховиків, закордоном кількість позовів до топ-менеджерів зростає в середньому на 20% щороку. У західних країнах зростає кількість підстав, за якими керівники компаній можуть бути притягнуті до відповідальності. У США, відповідно до Federal Deposіt Іnsurance Corporatіon Act, керівники банків повинні проявляти максимальну старанність і сумлінність при виконанні своїх службових обов'язків і несуть персональну відповідальність за будь-які збитки, викликані їхнім порушенням або санкціонуванням порушень відповідних федеральних законів чи інструкцій ФРС. Тому поліс D&O мають усі корпорації, включені в лістинг Нью-Йоркської біржі, а також більше 90% найбільших банків.
Найбільш великими є позови акціонерів, пов'язані з обігом цінних паперів. Західне законодавство дозволяє акціонерові подати позов не тільки до компанії, але й безпосередньо до її топ-менеджера, якщо акціонер вважає, що дії цього керівника призвели до недоодержання очікуваного доходу від придбаних акцій. У США такі позови дуже поширені. Середня сума врегулювання по них становить від 10 до 25 млн. дол. без юридичних витрат.
Тягар доказу своєї невинності лежить на відповідачах. Навіть у випадку успішного захисту (а таких випадків у середньому 70%) витрати на юристів величезні – від 500 тис. доларів і вище. Поліс надає відшкодування як безпосередньо присудженої до відшкодування суми збитку, так і юридичних витрат, спрямованих на захист справи. Договір страхування може передбачати обов'язок страхової компанії самостійно організовувати захист справи або надавати страхувальникові право вибору адвоката, який, проте, повинен бути схвалений страховиком.
За останні п'ять років у Європі 70% усіх вимог по D&O становлять судові позови. При цьому в 33% випадків вимоги про виплату пред'являють акціонери, 40% – держоргани, 11% – сама компанія-страхувальник, 16% – інші компанії. Банки та інші фінансові організації складають третину покупців полісів D&O.
Останніми роками у світовій практиці зростають страхові премії, що відповідає росту кількості групових ризиків. Аналітики обґрунтовують цю тенденцію наступними факторами:
- інституціональні інвестори більш активно залучаються до пред'явлення позовів;
- з'являються юридичні компанії, переважно в США, що відслідковують провали котирувань акцій великих компаній та спеціалізуються на формуванні групових позовів до таких компаній;
- «інтерес» вищезгаданих юридичних компаній поширюється на компанії середнього розміру;
- виникають скандали, пов'язані з порушеннями правил біржових торгів;
зростає кількість компаній, що виходять на міжнародний фондовий ринок з метою одержання додаткового фінансування.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"