інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Шахрайство та протидія йому в автострахуванні*

О. Салайчук

Більшість людей сприймає автострахування не як обґрунтовану необхідність, а як альтернативу, залежність від певного соціального статусу, тому різноманітними випадками страхового шахрайства насичена вся моторно-транспортна сфера в Україні. Це перш за все страхування за системою КАСКО, ОСЦПВВНТЗ та міжнародне автострахування «Зелена карта».

За експертними оцінками, обсяг щорічних втрат страхових компаній від шахрайства в Україні становить понад 200 млн. грн. Рівень шахрайських явищ у загальному обсязі страхових виплат складає не менше 30%. За даними Ліги страхових організацій України, страховики втрачають від шахрайських дій страхувальників щомісяця до 25% загального обсягу зібраних премій.

За нашими оцінками, на моторно-транспортне страхування припадає понад 50% випадків страхового шахрайства (ОСЦПВВНТЗ – 32%, КАСКО – 21%). Частка недоотриманих премій за договорами міжнародного страхування «Зелена картка» внаслідок неправомірних дій шахраїв коливається в межах 10%. Так, за 2010 рік сума валових страхових премій за договорами «Зеленої картки» склала 260 млн. грн., 10% з яких – втрати від шахрайських дій.

Основними причинами шахрайства у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виступають:

  • обов'язковість та масовий характер цього виду страхування;
  • відсутність до 2010 року єдиних централізованих баз даних про укладені страхові договори та застраховані транспортні засоби, бюро страхових історій (у базах даних має консолідуватися достовірна та адекватна інформація від усіх страховиків, проте інформаційна наповненість теперішньої бази даних залишає бажати кращого);
  • відсутність дієвого контролю за наявністю та чинністю договорів ОСЦПВВНТЗ з боку посадових осіб відповідних державних органів (йдеться про представників Державтоінспекції та Державної прикордонної служби України, на яких покладена функція контролю наявності таких договорів у водіїв, а також їх чинності, достовірності);
  • відсутність єдиного реєстру та акредитації страхових агентів (так, один агент може порушити умови укладання договору – надає знижку з ОСЦПВ чи продає фальшивку, працюючи спочатку в одній страховій компанії, потім у іншій, за що не несе жодної відповідальності через відсутність акредитації та обміну такою інформацією між страховиками).

Поширені способи страхового шахрайства у моторному страхуванні:

  • підміна винуватця при ДТП (через «підтасовку» даних про подію);
  • придбання пошкодженого автомобіля та оформлення його як автомобіля, що брав участь у ДТП;
  • документальна фальсифікація ДТП з «підкупом» працівників ДАІ;
  • ДТП без зіткнення двох автомобілів;
  • отримання формальних судових рішень;
  • пошук співучасників шахрайства за допомогою інтернету;
  • фальсифікація договорів внутрішнього та міжнародного ОСЦПВВНТЗ.

Розглянемо два види класифікації підроблення страхових документів: фальшивка і фальсифікат (фальсифікація).

Фальшивка – це документ, виготовлений у незаконний спосіб (підроблений бланк). Справжня «зелена картка» виготовлена за дорученням моторно-транспортного бюро на спеціальному поліграфічному комбінаті; фальшивка ж зроблена на якісному лазерному принтері.

Фальсифікат (фальсифікація) – чинний документ, до якого внесені неправдиві відомості, які викривляють зміст фактів, що мають юридичну силу і засвідчуються документом.


Фальсифікат може бути укладений на один транспортний засіб, а за звітом агента перед страховою компанією – на зовсім інший; відповідно з цього агент має певний прибуток.

Наприклад, документ укладений на автобус терміном на 1 рік (найбільша страхова премія з цього технічного засобу складає 9 тис. грн.), а агент звітує, що його було укладено на 15 днів стосовно причепу до легкового автомобіля (в останньому випадку розмір страхової премії складає 90 тис. грн.). Різниця розміру страхових премій потрапляє до кишені агента.

Правовою нормою, що регламентує відповідальність особи за підробку страхового договору (Ст. 358 КК України) передбачено: «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів караються штрафом до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Поліс внутрішнього і міжнародного страхування є бланком суворої звітності. Кожен бланк має певну кількість ступенів захисту. Справжній бланк виготовляють з чотирма копіювальними сторінками, на які перебивається вся інформація, що вноситься у графи бланку. Бланк має просвічуватися під ультрафіолетовим випромінюванням; на ньому повинні бути зазначені спеціальні знаки, з якими обізнані працівники прикордонної служби та бюро. Одним із обов’язкових елементів справжнього бланку, який відрізняє його від фальшивого, є мікрошрифт.

Тема міжнародного страхування є більш актуальною, ніж тема внутрішнього страхування, оскільки зазвичай для страхового шахрая простіше здійснити заплановану операцію за кордоном, аніж в Україні. Так, стається ДТП; працівниками Державтоінспекції фіксуються дані про водія-шахрая, який міг підробити документи; винній стороні, яка має отримати страхове відшкодування, передається цей документ, тому ідентифікувати таку особу простіше. Якщо ж ДТП, у якій фігурує громадянин України, трапиться за кордоном, де представники поліції викликаються тільки у випадках зі значними сумами збитків або жертвами, то після підписання єврорапорту в найближчому відділі поліції знайти особу, яка вчинила шахрайські дії, практично неможливо.

В Україні на сьогодні виявлена незначна кількість підроблених бланків, тому варто звернути увагу на міжнародний ринок страхування та «Зелену карту».

Форми шахрайства у сфері міжнародного автострахування “Зелена картка”:
При укладанні договорів страхування основними формами шахрайства у сфері автострахування є:
викривлення звітності щодо укладених договорів за певний період;
внесення агентом або клієнтом недостовірної інформації в договір страхування (за однією «зеленою карткою» сума недоотриманої страхової премії може сягати 8800 грн.).


Іншою формою шахрайства може виступати розповсюдження фальшивих «Зелених карток» закордоном (за однією фальшивою «зеленою карткою» є прецедент збитку на 730 000 Євро). Непоодинокими є випадки, коли за однією «зеленою карткою» впродовж 1-2 років здійснюється по 4-5 ДТП. МТСБУ також ведеться розслідування 18 ДТП за однією фальшивою “Зеленою карткою” на території Італії.

Кількість фальшивих та фальсифікованих українських «зелених карток», вилучених представниками МТСБУ у пунктах перетину державного кордону

З одного боку, можна говорити про зменшення кількості фальшивих та фальсифікованих «зелених карток», з іншого – про винахідливість шахраїв та вдосконалення техніки їх підробок. Важкість виявлення фальсифікованих «зелених карток» полягає в тому, що коли прикордонник чи представник МТСБУ перевіряє карту, вона може бути чітко та правильно заповнена, проте виявитися фальсифікатом при порівнянні відомостей карти з даними, що містяться у страховика. Тому потрібно звіряти «зелені картки» з базою даних у Києві.

Так, водій із фальшивою «зеленою карткою» перетнув кордон України і потрапив у ДТП. До МТСБУ звертається транспортне бюро тієї країни, де сталась ДТП. Таким чином, фіксується факт наявності фальшивої «зеленої картки».

Чинниками зростання незаконного обороту фальшивих «зелених карток» є:

  • очевидна економічна вигода для клієнта (зазвичай страхувальник свідомо йде на купівлю фальшивої «зеленої картки»);
  • відсутність ефективного моніторингу за страховими агентами з боку страхових компаній;
  • неефективний контроль за наявністю та чинністю договорів міжнародного страхування «зелена картка» посадовими особами Держприкордонслужби України у водіїв, які перетинають державний кордон;
  • збільшення кількості трудових мігрантів-резидентів України в країнах центральної та західної Європи, які нерідко є розповсюджувачами фальшивих «зелених карток»;
  • недостатня обізнаність представників дорожньої поліції різних країн про формати та особливості національних «зелених карт»;
  • складний, а іноді й неможливий, механізм вилучення фальшивих «зелених карток», затримки осіб, які їх реалізують на території інших країн та притягнення їх до відповідальності (відсутність правових підстав, права на репатріацію тощо).

Оскільки країни єврозони мають уніфіковане законодавство, то на їх територіях поліція не має права безпідставно зупинити і затримати власника транспортного засобу.

Якщо звернути увагу на географічне поширення, то найбільше зафіксованих випадків фальшивих «зелених карток» виявлено на території Італії (95%), також вони мають місце в Іспанії, Франції, Німеччині, Польщі та Греції.

Зазвичай фальшиві страхові документи після ДТП виявляються на автомобілі, що перебували у використанні протягом 20-25 років. Так, громадянин України приїжджає в Італію, купує такий автомобіль за, скажімо, 500 євро, ставить український номерний знак, використовує підроблену «зелену картку» та має можливість їздити на території всього Європейського Союзу.

Найбільша кількість транспортних засобів-учасників ДТП на території Італії за номерними знаками, які зареєстровано в Чернівецькій (32,2%) і Львівській (23,1%) областях, а також у Тернопільській (6,5%), Івано-Франківській (5,9%) і Волинській області(5,5%). Щодо Київської області, то цей показник складає 1,6%. МТСБУ спільно з Центром безпеки дорожнього руху проранжували номерні знаки транспортних засобів-учасників ДТП за кордоном за українськими фальшивими страховими документами (див. табл. 4). Перші два статуси мають автомобілі, номерні знаки яких зареєстровані в Україні, проте вони числяться за іншими транспортними засобами. До компетенції правоохоронних органів входить з’ясування обставин виготовлення таких номерів (це можуть бути подвійні номери, виготовлені незаконно в Україні чи за її межами; втрата власником транспортного засобу номерного знаку та виготовлення дублікату тощо).

У країнах Європейського Союзу наявність номерного знаку на транспортному засобі де-факто є свідченням факту страхування останнього, оскільки реєстрація та проходження технічного огляду є не альтернативою, а обов’язком. Схема страхового шахрайства умовно представлена на рис. 1.


Заходи запобігання ескалації страхового шахрайства:

  • посилення контролю за діяльністю страхових агентів (ця норма практично виконана: на даний час МТСБУ підписали двосторонні угоди майже з кожною страховою компанією, у яких передбачена норма, згідно з якою страховик зобов’язаний ознайомити агента про відповідальність; а останній не має права надавати знижки, оскільки може бути притягнений до відповідальності за фальсифікацію);
  • регламентація відповідальності страхового агента за вчинені неправомірні дії;
  • оперативний біржовий моніторинг «Зеленої картки» та співставлення щомісяця відомостей у базах даних інформації щодо певної особи (одним зі способів такого співставлення може бути вільний доступ у режимі он-лайн до баз даних, за якими можна ознайомитися з інформацією про особу, на яку виданий номер технічного засобу, про забезпечення страхування транспортного засобу, за яким він числиться, а також дізнатися про факт видачі «зеленої картки») ;
  • прискорення надходження звітної інформації з місць укладання договорів (згідно діючих норм, страхова компанія повинна надати моторно-транспортному бюро звітну інформацію про укладений договір протягом трьох діб; існує пропозиція надсилання інформації агентом страхової компанії в режимі sms-повідомлення на сервер МТСБУ або заповнення ним бланків через мережу Інтернет в режимі он-лайн, після чого надана агентом інформація автоматично копіювалась і надсилалась до МТСБУ);
  • налагодження співпраці з відповідними місцевими органами та інституціями на території країн-членів системи міжнародного автострахування «Зелена Картка» щодо протидії фактам фальсифікації та незаконного обороту фальшивих страхових сертифікатів «зелена картка». Зараз налагоджений контакт із дорожньою поліцією Італії та з моторним бюро цієї країни, де зупинка транспортного засобу без наявності факту ДТП відбувається як звичайна планова перевірка «зеленої картки».

Фахівці бюро в оперативному режимі перевіряють справжність картки, а також звіряють інформацію із занесеною до бази даних. У випадку виявлення фальшивої «зеленої картки» представники поліції Італії відвозять транспортний засіб на штрафмайданчик, вимагають придбати чинний документ, що гарантуватиме страховий захист, а також виставляють штраф власнику технічного засобу в значній сумі.

Шахраями в автострахуванні є не лише страхувальники; мають місце також неправомірні дії агентів страхових компаній, які можуть завищувати при перетині кордону (скажімо, з України в Росію) зафіксовані тарифи на «Зелену картку» або завищувати їх.


* Матеріали виступу на семінарі Українського агентства фінансового розвитку «Методи протидії шахрайству на ринку страхових послуг», м.Київ, 11 лютого 2011 р.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"