інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Огляд та перспективи вітчизняного ринку недержавних пенсійних послуг*

Ринок недержавних пенсійних послуг в Україні діє з початку 2000 року, коли з’явилася законодавча база для його функціонування. У 2002 році було прийнято Закон України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд», що, зокрема, передбачав можливість створенняя пенсійних фондів банківського управління. У 2004 році набув чинності Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», що заклав правові підвалини діяльності недержавних пенсійних фондів та інших фінансових установ, які надають пенсійні послуги.На сьогоднішній день основними суб’єктами ринку недержавних пенсійних послуг виступають НПФ, страхові компанії, що уклали договори страхування довічної пенсії, банківські установи, що відкрили пенсійні рахунки для своїх клієнтів або створили пенсійні фонди банківського управління, адміністратори пенсійних фондів компанії з управління активами та зберігачі активів пенсійних фондів, вкладники та учасники НПФ. а також власники пенсійних депозитних рахунків та страхових компаній.

Найбільшим інститутом ринку недержавних пенсійних послуг за обсягом залучених пенсійних коштів є НПФ. Станом на 01.01.2011 року в Україні діяв 101 недержавний пенсійний фонд, у тому числі 83 – відкритих НПФ, 9 – корпоративних і 9 – професійних.


Діяльність НПФ обслуговують 43 компанії адміністратора. Адміністраторами НПФ станом на 01.01.2011 року було укладено 69 741 пенсійних контрактів з 56 139 вкладниками, з яких 2 385 вкладників, або 4,2% були юридичні особи, на яких припадає 884,6 млн. грн. пенсійних внесків (95,6% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ), а 53 754 вкладники, або 95,8%, – фізичні особи.

При цьому, порівняно з кінцем 2009 року кількість контрактів з юридичними особами зросла на 8,5%, а з фізичними особами – на 12,5% Загальна кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів становила 569 230 осіб. Протягом року вона зросла на 72,1 тис. осіб, або на 14,5% (рис. 1).


Серед учасників НПФ більшість становлять особи віком від 40 до 55 років, а саме 40,2%. Частка учасників НПФ віком від 25 до 40 років складає 39,2% (2009 рік – 35,8%, 2008 – 35,5%, 2007 – 34%).

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) станом на 01.01.2011 року становили 158,2 млн. грн., збільшившись за минулий рік на 75,6% (рис.2).


Сукупно недержавними пенсійними фондами упрдовж 2010 року було здійснено пенсійних виплат 46 725 учасникам та 1 105 спадкоємцям, тобто 8,2% учасників від їхньої загальної кількості отримали пенсійні виплати протягом 2010 року. Надходження пенсійних внесків за 2010 рік збільшились на 22,6% і на 31.12.10 становили 925,4 млн. грн.

Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 31.12.10 становить 1 144,3 млн. грн. Всього за 2010 рік активи НПФ зросли на 33,4% (на 286,4 млн. грн.) (рис. 3). Чиста вартість активів НПФ протягом 2010 року збільшилася з 854,7 до 1 140,6 млн. грн., або на 33,5%.


Переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках (34,7% інвестованих активів), акції українських емітентів (18,1%), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (15,4%), цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (14,9%) (рис. 4).


У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином:
- 34,7% або 396,8 млн. грн. загальної вартості активів НПФ розміщено на банківських депозитах (станом на кінець 2009 року – 40%, або 343 млн. грн., відповідно);
- частка цінних паперів, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, в абсолютному виразі у консолідованому портфелі НПФ збільшилась – з 141 млн. грн. у 2009 році до 170,4 млн. грн. у 2010 році, проте у відносному виразі зменшилась – з 16,4% до 14,9% відповідно;
- частка корпоративних облігацій у консолідованому портфелі в абсолютному виразі збільшилась у порівнянні з 2009 роком з 162,4 млн. грн. до 175,7 млн. грн., а у відносному виразі зменшилась з 18,9% до 15,4% відповідно;
- у 2010 році у порівнянні з 2009 роком в консолідованому портфелі НПФ зросла частка акцій українських емітентів з 8,8% до 18,1% (або з 75,9 млн. грн. до 206,9 млн. грн. відповідно;
- дещо зменшилися в загальній вартості активів НПФ частки активів, інвестованих у цінні паперів, дохід за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства, (з 0,8% станом на кінець 2009 року до 0,4% станом на кінець 2010 року), у банківські метали (з 3,7% станом на кінець 2009 року до 2,8% станом на кінець 2010 року);
- станом на кінець 2010 року у консолідованому інвестиційному портфелі НПФ відсутні іпотечні цінні папери (станом на кінець 2009 року їх частка становила 0,05%);
- дещо зросла частка активів, інвестованих у об’єкти нерухомості (з 2,1% станом на кінець 2009 року до 5,6% станом на кінець 2010 року) та у інші активи, не заборонені законодавством України (з 6,3% станом на кінець 2009 року до 5% станом на кінець 2010 року);
- обсяг коштів на поточному рахунку станом на кінець 2010 року становив 3,1 % (станом на кінець 2009 – 2,8%).

Загальна вартість доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, станом на 31.12.10 склала 433 млн. грн., або 46,8% від суми залучених внесків, збільшившись протягом 2010 року на 196,3 млн. грн., або на 82,9%.

Середня дохідність активів недержавних пенсійних фондів від інвестування у минулому році була на рівні 17,2% річних. Серед НПФ, до яких розпочато сплату пенсійних внесків, 9 50 НПФ (на які припадає 78,1% учасників та 97% загальних активів НПФ) забезпечили дохідність вищу за рівень інфляції, 14 – нижчу за рівень інфляції, діяльність двох НПФ виявилась збитковою.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 31.12.10 зросли на 37,2% і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 64,6 млн. грн., або 5,6% від загальної суми активів НПФ (рис. 5). Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду – 41 175,4 тис. грн., або 63,8% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду становили 18 237,4 тис. грн., або 28,3% від загальної суми витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів. Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду, – 2 851,1 тис. грн., або 4,4% від загальної суми витрат.


Аналіз діяльності НПФ здійснюється з метою визначення заходів, спрямованих на подальше реформування пенсійної системи. При цьому як правило наголошується на необхідності обов’язкової накопичувальної складової, так званого другого рівня.

Проте не все так однозначно – ситуація стрімко змінюється. Поки Україна тупцює на місці, деякі країни встигли не тільки широко впровадити другий рівень пенсійної системи, але й повернутися до державного перерозподілу пенсій.

У квітні 2011 року парламент Польщі фактично ліквідував другий рівень пенсійної системи. Уряд мотивував рішення тим, що кошти накопичувальної системи використовувалися неефективно, і їх слід повернути в управління держави. Однак справжня причина згортання пенсійних реформ у Польщі, які були розраховані до 2040 року, в іншому. Законодавство встановило дуже жорсткі правила роботи недержавних пенсійних фондів – НПФ. Наприклад, вони не могли вкладати кошти за кордоном. Правила роботи НПФ в Україні не менш жорсткі.

І головне – щоб убезпечити внески громадян, НПФ зобов'язали інвестувати не менше 60% своїх фондів у цінні папери з низьким ризиком, тобто в облігації, а найнадійніші облігації, звичайно, державні. Фактично держава фінансувала дефіцит пенсійного фонду, позичаючи кошти в НПФ.

Отже, поляки вирішили не перекладати гроші з одної кишені в іншу і відмовитися від реформ, не дочекавшись їх завершення. А тепер варто глянути на структуру інвестицій українських НПФ в частині держоблігацій у нижній таблиці. Буде цікаво.

В Угорщині 1 грудня 2010 року уряд оголосив практично націоналізацію обов'язкових пенсійних накопичень, відкладених громадянами з 1998 року. Причому уряд вирішив, що працівники, які до 1 квітня 2011 року не повідомили письмово про бажання зберегти свої активи в приватному управлінні, будуть вважатися такими, які погодились на повернення коштів під управління держави.

Тепер про США. Центр бостонського коледжу з пенсійних досліджень стверджує, що розміри пенсійних фондів країни різко скоротилися, і дефіцит оцінюється 6,6 трильйона доларів. Більше того, на грані банкрутства – кілька американських штатів: Каліфорнія, Нью-Йорк, Мічиган, Нью-Джерсі.

Невеличкий штат Нью-Джерсі заборгував тільки у пенсійні фонди більше 59 мільярдів доларів.

Різке здешевлення пенсій і навіть їх втрата у випадку банкрутства фонду створює серйозні соціальні проблеми, які можуть бути вирішені лише за рахунок бюджету. Це змусить уряд поміняти пенсійну систему, що призведе до її одержавлення, причому заснованому не на накопичувальному, а на перерозподільному принципі. Разом з тим за даними Світового банку, система примусових пенсійних накопичень введена лише в 29 з 252 країн. Серед них нема жодної країни-лідера, яка би входила у велику «вісімку» чи у велику «двадцятку».

*За матеріалами Держфінпослуг

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"