інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Міжнародні стандарти діяльності для українських страховиків

О.Іванчук

Найближчим часом вітчизняний страховий ринок очікує дві важливі події – впровадження вимог до платоспроможності страховиків Solvency ІІ та перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Solvency ІІ

Диреватива Європейської комісії про заснування та ведення бізнесу страхування та перестрахування , яку ще називають директивою про платоспроможність Solvency ІІ має бути реалізована країнами та членами ЄС до кінця 2012 року.

Ця директива передбачає застосування трирівневої системи оцінки платоспроможності страховиків, тобто вимоги стосовно оцінки достатності капіталу з урахуванням ризиків (рівень 1), вимоги щодо здійснення нагляду з урахуванням ризиків (рівень 2) і розкриття інформації учасникам ринку (рівень 3).

Рівень 1 запроваджує дві конкретні вимоги до капіталу: вимога щодо платоспроможності (ВПС) і вимога щодо мінімального капіталу (ВМК).

ВПС – це рівень капіталу, який дозволяє компанії покривати великі непередбачені збитки. Його планується встановити на рівні, який залишає лише 1 шанс із 200, що через один рік капітал буде неадекватним.

ВПС – це вимога до оцінки капіталу з урахуванням ризиків, яка забезпечує контроль кредитоспроможності і буде розраховуватися або із використанням стандартного підходу, або внутрішніх моделей, які мають пройти «ходові іспити» та отримати погодження регуляторного органу. Розрахунок ВПС передбачає оцінку операційного ризику на додаток до страхового, інвестиційного й інших фінансових ризиків. ВПС не може бути нижчою від ВМК, у протилежному випадку в роботу має включатися наглядовий орган. Страхова компанія, яка порушує ВМК і не може відновити свій капітал до необхідного рівня не матиме права на здійснення нових операцій.

Рівень 1 також узгоджує розрахунки технічних резервів. Технічні резерви повинні розраховуватися страховими компаніями для уможливлення виконання ними своїх зобов’язань перед власниками полісів і бенефіціарами плюс витрати. Оцінка технічних резервів проводитиметься на основі інформації, наданої фінансовими ринками, та відкритих даних про страхові технічні ризики. Технічні резерви прораховуватимуться як найкращий кошторис плюс ризик.


Переклад до рис. 1: summary of capital requirements for insurance firms = резюме вимог до капіталу страхових компаній; required and free capital in Solvency I and II = необхідний та вільний від зобов‘язань капітал у директивах (І) та (ІІ); Solvency I = директива про кредитоспроможність (І); Solvency II = директива про кредитоспроможність (ІІ); RMM = необхідний граничний мінімум (НГМ); MGF = мінімальний гарантійний фонд (МГФ); Adjusted = скоригований; SCR = вимога щодо платоспроможності (ВПС); MCR = вимога щодо мінімального капіталу (ВМК); Key = ключ; 1: technical provisions to match insurer’s liabilities = 1: технічні резерви для покриття зобов‘язань страховика; 1a: best estimate of liabilities = 1а: найкраща оцінка зобов‘язань; 1b: margin set in technical provisions = 1b: граничний рівень технічних резервів; 2: regulatory capital requirement = 2: регуляторна вимога до капіталу; 3: capital held in excess of regulatory capital requirements = 3: капітал, що перевищує регуляторну вимогу до капіталу; Minimum Guarantee Fund (MGF) – the absolute minimum capital required = мінімальний гарантійний фонд (МГФ) – абсолютний мінімум необхідного капіталу; Required Minimum Margin (RMM) – the main solvency requirement = необхідний граничний мінімум (НГМ) – головна вимога до кредитоспроможності; Minimum Capital Requirement (MCR) – the minimum level of regulatory capital = вимога до мінімального капіталу (ВМК) – мінімальний рівень регуляторного капіталу; Solvency Capital Requirement (SCR) – the risk-based level of regulatory capital = вимога щодо платоспроможності (ВПС) – рівень регуляторного капіталу, визначений з урахуванням ризиків; Adjusted SCR – SCR level which includes any supplementary requirement determined through the Pillar 2 supervisory review = скоригована ВПС – рівень ВПС, який включає будь-які додаткові вимоги, визначені регуляторним органом на рівні 2.

Рівень 2 вимагає, щоб страхові компанії мали зважені та ефективні стратегії і процеси оцінки ризиків, на які вони наражаються, та оцінки і підтримання капіталу для покриття цих ризиків. Компанії повинні самостійно проводити річну оцінку своїх систем управління та потреб у капіталі.

Така самооцінка перевірятиметься регуляторними органами. Якщо, на думку цих органів, компанія повинна мати більше капіталу або капітал вищої якості, вимога щодо платоспроможності збільшуватиметься для отримання скоригованої ВПС (див. рис. 1 вище).

Якщо виявлена проблема стосуватиметься неналежного управління ризиками, компанії може бути запропоновано не збільшувати капітал, а поліпшити таке управління.

Рівень 3 вимагає розкривати інформацію про достатність капіталу страхових компаній учасникам ринку, таким як власники цінних паперів, власники боргових зобов‘язань, перестраховики та великі комерційні покупці страхових продуктів. Інформація, що підлягає розкриттю, може бути розподілена на три категорії. Категорія 1 – показники фінансового становища та діяльності, включаючи звіти компанії про доходи, баланс і грошові потоки. Категорія 2 – інформація про профіль ризику, включаючи рівень ризику та диверсифікацію портфеля, наприклад сума під ризиком і перевірки портфеля «під навантаженням». Категорія 3 – стосується невизначеності інформації категорій 1 і 2, включаючи аналіз чутливості до величини параметру та порівняння результатів із попередніми розрахунками. Впровадження Solvency 2 матиме серйозні наслідки для страхових компаній.

Ця директива вимагатиме створення та/або зміцнення головних функцій страхових компаній, включаючи управління ризиками, актуарний, внутрішній аудит, а також внутрішній контроль і дисципліну дотримання законодавства. Директива про платоспроможність (ІІ) матиме також важливі наслідки для розвитку інформаційних систем на підтримку моделювання потреб капіталу з урахуванням ризиків, як того вимагає рівень 1; оцінки ринкових ризиків, кредитних ризиків, ризиків пов‘язаних зі страхуванням життя, здоров’я, а також зі страхуванням, не пов’язаним зі страхуванням життя, як того вимагає рівень 2, та вимог щодо звітності, які передбачаються рівнем 3. Важливим кроком у цьому напрямку буде зокрема впровадження стандарту МСФЗ (IFRS) 4 «Договори страхування».

Проект даного стандарту був опублікування радою з Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

На думку аналітиків, МСФЗ (IFRS) 4 створить рівні умови для всіх страхових компаній, забезпечуючи більшу порівнянність та прозорість результатів їх діяльності для всіх осіб, що використовують та готують фінансову звітність (включаючи страхувальників, інвесторів, аналітиків, конкурентів та регулюючі органи).

Впровадження нового стандарту МСФЗ, ймовірно, буде складним процесом для страховиків, так як протягом наступних років необхідно буде забезпечити досягнення важливих проміжних цілей, однак якщо надалі всі будуть діяти за єдиними правилами, впровадження МСФЗ (IFRS) 4, швидше за все, буде представляти собою складний, але короткий етап на шляху до отримання довгострокових переваг.

Після введення стандарту страховики будуть мати більше визначеності в питанні про те, як їх організації оцінюються інвесторами, регулюючими органами та іншими найважливішими зацікавленими сторонами, що дозволить знизити витрати на залучення капіталу.

Повсюдно страховики вже працюють над виконанням вимог щодо реалізації директиви Solvency II до грудня 2012 року.

Водночас страховики зустрічаються зі значними труднощами в питаннях відображення у звітах результатів своєї діяльності внаслідок того, що інвестори приділяють особливу увагу генерування грошових потоків, різниць у фактори формування прибутку за МСФЗ, а для компаній зі страхування життя – відмінностей у методах обліку вбудованої вартості.

Страховики повинні будуть розробити методи вирішення двох завдань одночасно – впровадження МСФЗ (IFRS) 4 та директиви Solvency II. При правильному підході існує реальна можливість одночасної раціоналізації фінансової звітності для зовнішніх користувачів, звітності, що подається в регулюючі органи, і управлінської звітності.

Перехід страхового ринку на міжнародні стандарти фінансової звітності дасть реальне розуміння фінансового стану страхових компаній, що буде сприяти як захист інтересів страхувальників, так і розвитку ринку в цілому.

Ситуація, яка існує на сьогодні на страховому ринку України показує, що фінансова звітність страховиків, часто не відображає реального стану справ компаній, і не дозволяє клієнтам, регулятору та потенційним інвесторам оцінити надійність та стабільність страхової компанії.

В результаті зусилля регулятора та гравців ринку по захисту клієнтів страхові компанії не мають значного ефекту, тому перехід на міжнародну систему фінансової звітності, основна перевага якої – прозорість та відкритість фінансової інформації – це абсолютна необхідність, в першу чергу, в інтересах страхувальників.

На думку експертів, більшість гравців українського страхового ринку без ентузіазму сприймають заплановані зміни у звітності, оскільки перехід на МСФЗ – складний та дорогий процес.

На сьогоднішній день в Україні недостатньо фахівців, які можуть трансформувати українську звітність в МСФЗ, не вистачає також аудиторів, які зможуть провести ревізію переходу на нові стандарти; крім того, не кожна страхова компанія має необхідну для даного процесу систему програмного забезпечення. З іншого боку, багато страхових компаній побоюються розкриття їх реального фінансового стану: у разі переходу на МСФЗ їх основні кошти будуть переоцінені за реальною ринковою вартістю, що істотно скоротить розмір активів та фінансовий результат більшості гравців страхового ринку. До того ж цей перехід збільшить витрати страхової компанії, оскільки значно зміниться амортизація, доведеться формувати додаткові резерви, яких на сьогоднішній день у більшості страхових компаній немає. Як результат, при переході на МСФЗ ренкінги страхових компаній за активами, прибутком, резервами і т.д. кардинально зміняться, а капіталізація всього страхового ринку значно скоротиться.

Разом з тим перехід на МСФЗ покаже реальний стан українського страхового ринку та сприятиме його подальшій корекції.

МСФЗ передбачає прозорість та відкритість фінансової інформації компанії, демонструє більш реальну інформацію щодо активів, за окремими видами страхування та їх прибутковості, надає більше аналітики та можливості оцінити реальну вартість бізнесу, трансформація української звітності в міжнародну сприятиме співпраці українських компаній з міжнародним страховим ринком.

Перехід на більш прозору систему звітності може залучити інвесторів, які, побачивши чітку структуру страхових компаній та реальні фінансові показники, зможуть точно прорахувати свої ризики, що буде сприяти більш активним крокам міжнародних партнерів у напрямку українського ринку.

Таким чином, говорити про реальний розвиток українського страхового ринку, залучення масштабного фінансування в цю сферу, варто лише за умови впровадження нової системи фінансової звітності для страховиків.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"