інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Ломбарди на ринку небанківського кредитування

Ю. Гусєв

Вітчизняний ринок ломбардних послуг в останніми роками розвивається надзвичайно високими темпами. Тільки за період фінансової кризи кількість ломбардів в країні збільшилося майже на 40%. Так, якщо у 2009 році в Україні було зареєстровано 314 ломбардів, то за підсумками дев'яти місяців 2011 року їх кількість зросла до 452. При цьому значно зросли і обсяги послуг, що вони надають населенню.

Цьому, зокрема сприяє те, що ломбарди взяли на озброєння та активно використовують у своїй діяльності технологію, яку давно використовують мережі ресторанів швидкого обслуговування, магазини брендового одягу для розвитку свого бізнесу – франчайзинг.
Тепер відкрити власний ломбард стало набагато простіше. Технологія франчайзингу дозволяє гравцям, що вже працюють на ринку, нарощувати мережі, а тих, хто хоче спробувати свої сили на цьому ринку, не зобов'язує мати справу з державою в особі Нацкомфінпослуг і відчувати на собі всі принади процедури реєстрації фінансової установи та отримання відповідних ліцензій. Сайти ломбардів рясніють пропозиціями з продажу франшизи наступного зразка:
«Пропонуємо відкрити спільний бізнес у сфері кредитування (франшиза ломбард), без зайвих витрат часу і фінансів відкрити відділення ломбарду у Вашому місті... Ми візьмемо на себе повний технічний, юридичний та бухгалтерський супровід відкритого відділення ломбарду... Ви будете контролювати і розвивати роботу відділення».
Новому партнерові пропонується цілий перелік послуг, серед яких: реєстрація відділення «під ключ», надання необхідних для роботи документів і програмного забезпечення, ведення бухгалтерського обліку з подачею звітності, навчання співробітників ломбардній діяльності, ведення обов'язкового фінансового моніторингу, юридичний супровід, виготовлення штампу тощо.
Деякі учасники ринку навіть приписують обіцянку позбавити, у разі чого, від «перевірок відповідних органів». При цьому майже кожен продавець франшизи запевняє, що новий учасник мережі зможе самостійно контролювати свої гроші і прибуток. І, треба сказати, подібні послуги дійсно користуються попитом.
Що стосується ціни питання, то, як правило, мова йде про вартість франшизи і подальший щомісячний платіж. Досить часто франшиза ломбарду оцінюється в 20-30 тис. грн. В якості щомісячного платежу за послуги ломбарди просять близько 2 тис. грн.
Мало того, в Україні вже можна зустріти оголошення про продаж мереж ломбардів. Це свідчить про те, що ринок перебуває в стані динамічного зростання, коли співвідношення часток гравців постійно змінюється, а їх кількість постійно зростає.
Втім, лідери ринку поки утримують свої позиції. За даними Нацкомфінпослуг, на 100 ломбардів, які лідирують за обсягом наданих фінансових кредитів, припадає 95,4% загального обсягу кредитування. При цьому перші три учасники ринку забезпечили 42,8% загального обсягу кредитування.
Криза в допомогу
Тільки за січень-вересень 2011 року в Державному реєстрі фінансових установ було зареєстровано 29 нових ломбардів, тоді як виключено з нього – всього три.
Аналітики відзначають, що «Тенденція до збільшення кількості ломбардів пов'язана насамперед із забезпеченням ними першочергових потреб громадян у грошових коштах». І правда, ломбарди показують приріст обсягів кредитування.
Згідно з офіційною статистикою, в 2011 році ці фінансові установи щокварталу видавали населенню більш ніж на 1,5 млрд. грн. позик під заставу. В цілому ж, за дев'ять місяців поточного року обсяг виданих ломбардами забезпечених заставами фінансових кредитів перевищив 5 млрд. грн., що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2010 року.

Ломбарди залишаються одними з найбільш консервативних і стабільних фінансових інститутів для фізичних осіб: вони орієнтовані на видачу дрібних і короткострокових кредитів, виконуючи своєрідну функцію соціально-економічних стабілізаторів в умовах економічних змін.
Цікаво, що за показниками своєї діяльності ломбарди обійшли інший тип небанківських кредитних установ – кредитні спілки (КС). Власне, за дев'ять місяців поточного року КС видали кредитів трохи більше, ніж на 1,7 млрд. грн.
При цьому обсяги кредитування системи кредитної кооперації зростають повільніше, ніж у ломбардів. Наприклад, обсяг кредитування КС за дев'ять місяців 2011 року перевищує результат аналогічного періоду минулого року лише на 13%.
Слід зазначити, що ломбарди не зазнають серйозних проблем з поверненням коштів. Наприклад, за січень-вересень поточного року ломбарди надали населенню більше 7 млн. позик.
При цьому за той же період за рахунок заставного майна було погашено 527 тис. договорів кредитування. Власне, обсяг щоквартального повернення кредитів до 2011 року становив 1,4-1,7 млрд. грн. При цьому обсяг погашення кредитів за рахунок застав у грошовому вираженні щокварталу коливався в межах 130-170 млн. грн.
Треба визнати, що, будучи консервативними фінансовими установами, ломбарди беруть заставне майно, що називається, «із запасом». Наприклад, якщо в III кварталі 2011 року обсяг ломбардних фінансових кредитів становив 1,8 млрд. грн., то вартість прийнятого в заставу майна за той же період – 2,2 млрд. грн.
Що стосується структури кредитування, то в даному питанні ринок залишається вірним собі. Найбільшу кількість позик видається під заставу виробів з дорогоцінних металів. Власне, станом на 1 липня 2011 року під заставу ювелірних виробів ломбарди видали близько 92% загального обсягу кредитів під заставу побутової техніки – 7%.
Нещодавно на сферу ломбардних послуг звернув увагу і парламент. У Верховній Раді зареєстровано законопроект 19441, що пропонує внести зміни до Податкового кодексу.
Запропоновані законодавчі поправки стосуються умов, що впливатимуть на накопичення Національним банком золотовалютних резервів, а також забезпечення їм випуску боргових зобов'язань та інвестиційних монет.
Зокрема, пропонується звільнити ломбарди від обкладання ПДВ операцій з продажу дорогоцінних металів НБУ. Також пропонується звільнити від податку на доходи фізичних осіб і громадян, які продаватимуть дорогоцінні метали НБУ.
Внесення запропонованих законопроектом змін дозволить НБУ щорічно отримувати близько 1 т золота в золотовалютні резерви. Власне, автори законопроекту відзначають, що одним зі джерел наповнення золотовалютних резервів є викуп Нацбанком дорогоцінних металів у вигляді брухту ювелірних виробів як у населення, так і у посередників (у тому числі й у ломбардів).
При цьому зазначається, що податкове законодавство стало причиною скорочення надходження золота від скупних пунктів НБУ в 45 разів: з 204 кг у 1999 році до 4,5 кг в 2010 році. Скупникам і ломбардам вигідніше реалізовувати дорогоцінні метали переробникам, промисловим споживачам (для цього вишукуються законодавчі лазівки), а не Національному банку України. Зараз реалізація лома дорогоцінних металів цим підприємствам є в 1,8 рази більшою, ніж НБУ.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"