інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Особливості страхування ризиків від перерви у виробництві
та невиконання договірних зобов’язань

О.Сальцов

У діяльності будь-якого підприємства присутня значна кількість різноманітних ризиків. Надзвичайно важливе місце серед них посідають ризики втрати прибутку, що пов’язані з перервами у виробничому процесі, а також збитки від невиконання договірних зобов’язань контрагентів та бізнес-партнерів підприємств.

Страхування від перерви у виробництві
Страхування від втрати прибутку внаслідок вимушеної перерви у виробництві здійснюється, як правило, разом з іншими видами страхування, наприклад з майновим.
Підприємство може застрахуватися від збитків внаслідок простою виробництва (надання послуг), що виникає по не залежних від підприємства причинах. Відповідно до умов договору страхування можуть відшкодовуватися збитки, наприклад, виробничої компанії, понесені як у результаті повної зупинки діяльності, так і через часткове зниження оборотів, пов'язаного з настанням страхового випадку.
Договір страхування передбачає виплату компенсації, якщо перерва у виробництві викликана однією з наступних причин (страхових випадків): пожежа, удар блискавки, протиправні дії третіх осіб, стихійні лиха тощо (за винятком воєнних дій або зміни політичної ситуації в країні).
Для того, щоб надалі уникнути розбіжностей зі страховою компанією, у договорі страхування від перерв у виробництві необхідно вказати максимально повний перелік статей витрат, які будуть компенсовані, а також детальний алгоритм їх визначення.
Як правило, згідно з умовами договору страхування страхова компанія береться відшкодувати:
а) неодержаний прибуток (розмір прибутку за період простою визначається виходячи із прибутку, отриманого за минулий рік; якщо минулого року у компанії не було прибутку, то неодержаний прибуток за договором страхування не виплачується);
б) витрати, зроблені для запобігання перерви в діяльності;
в) постійні витрати, що не залежать від обсягів виробництва (кількості наданих послуг, виконаних робіт), у тому числі: витрати на соціальні відрахування та заробітну плату співробітників (крім тих, для кого встановлена відрядна оплата праці); плату за оренду приміщення; відсотки по кредитах, залучених до настання страхового випадку; податки та збори, що не залежать від результатів застрахованої діяльності (податок на майно, земельний податок, реєстраційні збори тощо).
Межа відповідальності страхової компанії (розмір максимальної суми виплат) визначається як сума збитків і упущеної вигоди, розрахована на підставі даних бухгалтерської звітності за максимально можливий строк припинення діяльності, який визначається експертним шляхом.
При складанні договору особливу увагу необхідно звернути на розмір установленої франшизи, яка може визначатися як у днях, так і у відсотках від максимальної суми виплати. Розмір франшизи по договорах страхування від перерв у виробничій діяльності, як правило, становить 3-10 днів.
Страховий тариф встановлюється страховою компанією в залежності: від галузі економіки, до якої належить підприємство; від максимального страхового періоду зупинки виробництва; від установленого розміру франшизи.
Розмір страхового тарифу може коливатися в межах 0,6-5% від страхової суми.
Страхування ризику невиконання договірних зобов'язань
Серед найбільш затребуваних способів страхування ризику невиконання зобов'язань можна виділити страхування комерційних (товарних) кредитів і лізингових операцій.
Страхування комерційних кредитів
Об'єктом договору страхування комерційних кредитів є майнові інтереси підприємства, які можуть бути порушені через повну або часткову несплату дебіторами фактично отриманих товарів (робіт, послуг).
Страхова компанія виплачує компенсацію в наступних випадках: дебітор визнаний банкрутом у судовому порядку; форс-мажорні обставини (за винятком ризиків воєнних дій і політичних ризиків); тривале прострочення платежу, яке обговорюється в договорі страхування й може складати залежно від специфіки діяльності підприємства від 60 до 360 днів.
При цьому понесений збиток не компенсується у випадку аварії на виробництві, відсутності потрібних товарів, коштів, навмисного невиконання договірних зобов'язань тощо.
При невиконанні договірних зобов'язань через форс-мажорні обставини страхова компанія виплачує страхову суму, як правило, через 30 днів. Якщо невиконання зобов'язань викликане банкрутством контрагента, то страхова компанія повинна виплатити компенсацію після того, як боржник буде визнаний банкрутом за рішенням суду.
Як правило, при страхуванні комерційних (товарних) кредитів укладається генеральний договір страхування. Підприємство, що уклало такий договір, повідомляє всіх покупців страхової компанії, яка оцінює їхню платоспроможність. Для визначення ступеня страхового ризику та прийняття рішення щодо розміру страхової премії страхова компанія може вимагати установчі документи, бухгалтерську звітність, копії контрактів, довідку про кредитоспроможність та інші необхідні документи.
За результатами перевірки представлених документів формується список компаній, видача комерційного кредиту яким буде застрахована. Для кожного контрагента встановлюється максимальний розмір страхової суми. Тариф складає 1-2,5% від максимальної суми виплати, визначеної у договорі, і для кожного контрагента розраховується окремо виходячи з: кількості контрактів на місяць; середньої суми контрактів; наявності постійних договорів з контрагентами; наявності збитків.
Не страхуються договори з контрагентами, що мають на момент підписання договору дебіторську заборгованість перед компанією. Однак цих дебіторів можна включити в страхове покриття після погашення дебіторської заборгованості. З появою нового контрагента або при зміні значущих умов договору страхова компанія залишає за собою право змінити умови страхування: знизити або підвищити тариф, а також відмовитися страхувати контрагента, якщо його платоспроможність викликає сумнів.
При настанні страхового випадку розмір збитку та компенсації, яка буде виплачена підприємству, що застрахувало свій ризик, буде включати: суму збитку в розмірі вартості втраченого товару або невиконаних зобов'язань; упущену вигоду (прибуток); додаткові витрати на визначення розміру збитку, судові витрати тощо.
Строк, на який укладається договір страхування, дорівнює строку договору, за яким виникли зобов'язання.
Страхування лізингових операцій
На ринку страхових послуг є можливість застрахувати не тільки майно, передане в лізинг, але й фінансовий ризик, пов'язаний з операціями лізингу: повної або часткової несплати лізингового платежу у встановлений термін без урахування прибутку лізингової компанії. Важливо відзначити, що за договором страхування не відшкодовуються збитки, викликані зміною курсів валют, неустойками, відсотками за прострочення, штрафами та іншими непрямими витратами.
Договір страхування фінансового ризику лізингодавця укладається на строк, що дорівнює строку договору лізингу, а страховий тариф коливається в межах 0,5-5% від максимальної суми відшкодування.
Страхові випадки за договором лізингу аналогічні тим, які встановлюються для договорів страхування комерційних кредитів.
Застрахувати ризик несплати лізингових платежів може тільки лізингова компанія, яка надає майно в лізинг. Відповідно страхова компанія компенсує збитки лізингової компанії.
© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"