Україна фінансова

інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
   Про портал    Послуги та продукти    Контакти
Аналітичні матеріали
Грошово-кредитний ринок
Ринок цінних паперів
Страховий ринок та небанківські
фінансові установи
Стандарти діяльності та управління
Державне регулювання та нагляд
Порадник для інвесторів та споживачів фінансових послуг
Автореферати та книги
Інформаційний довідник
словник термінів і виразів
Гроші, платіжні системи та банки
Кредит, лізинг, факторинг та іпотека
Страховий бізнес
Цінні папери та управління активами
Ф'ючерси, форварди та опціони
Біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори
Рейтингові агентства, кредитні бюро та колекторські компанії
Ризик-менеджмент фінансових установ
Фінансовий маркетинг та інновації
Міжнародні стандарти професійної діяльності
Міжнародні фінансові організації
.
Останній номер Архів публікацій
Умови передплати
Кредит онлайн на карту срочно і без відказу 24/7
100 відсотковий кредит
Найновіші МФО
МФО

Кредит, лізинг, факторинг та іпотека

А   Б   В   Г   Д   Е   З   І   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   Ф   Х
* - терміни, вирази та поняття, визначення яких взято із чинного українського законодавства.
А
Адміністративне управління дебіторською заборгованістю (адміністрування) – професійна послуга фактора постачальнику, що полягає у забезпеченні своєчасної оплати боргових зобов’язань на користь останнього. Комплекс такого обслуговування передбачає: облік поставок; інкасування дебіторської заборгованості; надання постачальнику звітів про стан дебіторської заборгованості. При цьому фактор не покриває ризики постачальника. Його обов’язки полягають у веденні обліку стану і руху дебіторської заборгованості та регулярному наданні звітів про її стан. Такий вид факторингу значно дешевший, ніж факторинг з регресом. Популярність послуги адміністрування дебіторської заборгованості постачальника в Україні пояснюється, зокрема, тим, що банки мають значно більш пристосовані для обліку і контролю технологічні потужності. Користуючись цією послугою постачальник, фактично, виносить облік на аутсорсинг.
Амортизація кредиту – процес поступового погашення основного боргу за кредитом і виплати боргу за процентними ставками (погашення процентного боргу). Платежі за кредитом можуть здійснюватися щомісяця, щокварталу, щорічно або наприкінці строку.
Аннуїтет – рівні грошові платежі, що сплачуються через певні проміжки часу в рахунок погашення одержаного кредиту, позики та нарахованих процентів.
Аннуїтетний платіж – щомісячні платежі за кредитними зобов’язаннями позичальником, що розраховуються за формулою аннуїтету.
Б
Банківська таємниця – обов’язок банківської установи зберігати конфіденційність інформації про клієнтів, їх рахунки та операції по них. Один з перших законодавчих актів, що регламентували поняття Б.т., відноситься до XVIII ст. У 1713 р. Велика Женевська Рада (кантональна рада) прийняла банківські правила, що передбачали обов’язок банкіра реєструвати своїх клієнтів та їх операції. При цьому, однак, заборонялось передавати таку інформацію третім особам інакше, ніж з явно вираженого дозволу міської ради. Своїм походженням Б.т. завдячує особливому статусу швейцарських банкірів, які були фінансистами французьких королів. Вони дуже високо цінували обережність своїх кредиторів. Женевські банкіри були протестантами (часто французького походження) і часто потерпали від переслідувань після відміни Нантського едикту Людовіка XІV у 1685 р. Незважаючи на це, вони продовжували фінансувати французького короля із Женеви. У ті часи кращого позичальника, ніж король, не можна було вигадати: з одного боку, він повертав надані позики, а з іншого – постійно потребував грошей. Дотримуватись конфіденційності було дуже важливим. Адже наслідки розголошення факту фінансування короля – католика банкірами-протестантами могли б бути жахливими. Б.т. аж до останнього часу залишалась парадигмою розвитку банківської системи. Але після терористичних актів 11 вересня, посилення хвилі екстремізму у світі і початку протидії з відмиванням брудних доходів та фінансуванням тероризму відношення до Б.т. у світі змінилося. Пріоритет все частіше віддається загальнолюдським цінностям, а не інтересам збереження Б.т.
Банківський кредит* – будь-яке зобов’язання і гарантія банку надати певну суму грошей та будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, продовження строку погашення боргу, що надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Банкрутство* – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Безнадійна заборгованість* – заборгованість, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, що виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна позичальника, не привели до повного погашення заборгованості; заборгованість, що виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, на яке відповідно до законодавства може бути спрямовано стягнення фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законодавством, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності); заборгованість, що виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Безнадійна фінансова операція* – операція, імовірність виконання зобов’язань за якою з боку клієнта фінансової установи (з урахуванням фінансового стану клієнта та рівня забезпечення) практично відсутня. Цей законодавчий термін має відношення до діяльності ломбардів.
Безспірні вимоги кредиторів – вимоги кредиторів, визнані боржником або інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Боржник* – особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов’язання, або майновий поручитель за таким зобов’язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов’язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження.
В
Вартість договору лізингу – сукупність усіх лізингових платежів і викупної вартості об’єкту лізингу.
Викупна вартість – вартість викупу об’єкту лізингу, що може бути рівною або менше остаточної вартості.
Відкритий факторинг (dіsclosed factorіng) – схема здійснення факторингу, при якій дебітору повідомляють про те, що в його угоді з постачальником бере участь фактор, який здійснює платежі на користь дебітора, виконуючи таким чином свої зобов’язання перед постачальником. Зазвичай процедуру повідомлення дебітора про переуступку прав фактору бере на себе постачальник.
Внутрішній факторинг – форма факторингу, при якій усі учасники операції (постачальник, дебітор та фактор) є резидентами однієї й тієї самої держави.
Г
Гранична фінансова операція* – фінансова операція, за якою ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для клієнта ситуації.
Д
Двофакторний факторинг – вид міжнародного факторингу, що передбачає у схемі факторингового обслуговування участь двох факторів.
Дисконт, знижка (dіscount) – грошова сума, що виплачується з метою одержання пільгового кредиту. Під час надання іпотечного кредиту віднімається з його основної суми.
Дисконтна політика – зниження або підвищення Національним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал.
Дисконтування (dіscountіng) – процес приведення грошових надходжень від інвестицій до їхньої поточної вартості.
Договір лізингу – угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем про встановлення прав та обов’язків з приводу придбання лізингодавцем у власність зазначеного лізингоодержувачем об’єкта лізингу у визначеного останнім продавця (постачальника) і надання лізиноодержувачу об’єкта лізингу у сплату за тимчасове володіння і користування з правом або без права викупу або надання лізингодавцем лізингоодержувачу раніше придбаного об’єкта лізингу за плату у тимчасове користування з правом або без права викупу.
Доданий відсоток (add-on іnterest) – кредит з доданим відсотком, дозволяє позичальнику зробити дострокову виплату боргу за кредитом: у середньому на 10 – 15 років. Різні модифікації цього інструмента широко застосовуються як з фіксованою, так і з перемінною ставкою.
Е
Експортний факторинг – фінансування вітчизняних експортерів, які здійснюють поставки товарів іноземним імпортерам.
З
Закритий факторинг (undіsclosed factorіng) – схема здійснення факторингу, при якій постачальник не бажає розголошувати причини, що спонукали його скористатися послугами фактора. Дебітору не повідомляють про наявність договору факторингового обслуговування. Розрахунки здійснюються між дебітором і постачальником, який, у свою чергу, індосує їх на користь фактора.
Залишкова вартість – різниця між вартістю об’єкту лізингу і сумою амортизації, нарахованої за строк дії договору лізингу.
Застава – спосіб забезпечення зобов’язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
І
Імпортний факторинг – фінансування іноземних постачальників, що здійснюють поставки на користь вітчизняних імпортерів.
Інвестиційний податковий кредит* – відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.
К
Кеп – обмеження процентних ставок. Механізм, що є плаваючим обмежуючим інструментом, має багато видів і назв – встановлена максимально припустима величина, яку може мати змінна ставка: межа цієї ставки встановлюється законодавчо і називається “вертикальним кепом" (vertіcal cap).
Комерційна таємниця ломбарду – 1) інформація про фінансовий стан, професійну та підприємницьку діяльність клієнта, що стала відомою ломбарду під час надання послуг клієнту ломбарду; 2) послуги, що надавалися клієнту або за його дорученням. Інформація, що становить комерційну таємницю, надається ломбардом за наявності наступних підстав: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу суб’єкта такої інформації; 2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду; 3) за письмовим запитом органів державної влади, в межах їх компетенції.
Конвенція «Про міжнародний факторинг» – основний документ, що регламентує фінансування поступки грошових вимог на міжнародному рівні. Конвенція прийнята УНІДРУА – Міжнародним інститутом уніфікації приватного права.
Конфіденційний факторинг – факторинг, що обмежується врахуванням фактур, рахунків клієнтів до своїх боржників і одержанням кредиту у рахунок майбутньої оплати боргу боржником.
Короткостроковий кредит – грошові кошти, забезпечені заставою речей у ломбарді на короткий термін – зазвичай до одного року.
Кредит участі чи синдикований кредит (partіcіpatіon loan) – у фінансуванні беруть участь декілька кредитних інститутів.
Кредит* – кошти та матеріальні цінності, що надаються нерезидентами фінансовими установами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. К. розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери.
Кредитна довідка – довідка в електронному та (або) паперовому вигляді, що надається кредитним бюро кредитору за його запитом. К.д. може містити негативні кредитні дані, в основному, випадки невнесення платежів і серйозні кредитні випадки, такі, як банкрутство; нейтральні або позитивні дані (дані про залишки заборгованості по кредитних лініях, належним чином погашених кредитах, добру історію платежів), а також відомості загального характеру, напр., про трудову діяльність, зміну місця проживання, членство в організаціях, сімейний стан тощо.
Кредитна схема – платіжна схема, що передбачає виконання розрахунків за операції з платіжною карткою в межах наданого банком кредиту.
Кредитний портфель – сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, чи купувати позику або частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватися у формі позик, облігацій, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких уже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов’язань. К.п. включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів. К.п. не включає в себе відсотки нараховані, але ще не сплачені, не профінансовані, зобов’язання.
Кредитний ризик – ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов’язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).
Кредитні (позичкові) рахунки – внутрішні банківські рахунки, за якими банк здійснює аналітичний облік. Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України до внутрішніх банківських рахунків відносяться усі рахунки, крім поточних (у т.ч. поточних карткових), та депозитних рахунків. У практиці фінансової діяльності значна частина внутрішніх банківських рахунків (зокрема, кредитні), відкриваються і ведуться з посиланням на клієнта, тобто є псевдоклієнтськими. У транзакційних системах, що використовуються іноземними банківськими установами, поняття К.р. не використовується. Облік ведеться у так званих облікових регістрах, що не мають ознак активності, пасивності, контрактивності або контрпасивності.
Кредитні операції – вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо. К.о. класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.
Кредитні ресурси – кошти, передбачені у державному бюджеті, бюджеті АРК та місцевих бюджетах для надання кредитів. Кошти забудовників, громадських організацій, кредитних спілок і банків. Благодійні внески фізичних і юридичних осіб.
Кредитор – юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів). Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Кредитор банку* – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги банку до боржника щодо його майнових зобов’язань.
Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. К. позичальника визначається показниками, що характеризують його платіжну дисципліну при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточний фінансовий стан, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.
Л
Лізинг* – господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, що полягає у наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізингова (орендна) операція* – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди житлових приміщень.
Лізингова (орендна) ставка процента* – ставка процента, за якою теперішня вартість суми мінімальних лізингових (орендних) платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансового лізингу (оренди) на початок строку лізингу (оренди).
Лізингова діяльність – діяльність, пов’язана із придбанням однією юридичною особою за власні або запозичені кошти об’єкта лізингу у власність і передачею його іншому суб’єкту господарювання на строк і за оплату у тимчасове володіння і користування із правом або без права викупу.
Лізингова компанія* – юридична особа, яка передає право володіння і користування неспоживною річчю (предметом лізингу), визначеною індивідуальними ознаками та віднесеною згідно з законодавством до основних фондів, фізичній або юридичній особі (лізингоодержувачу) відповідно до договору лізингу.
Лізинговий кредит* – відносини між суб’єктами лізингу, що виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об’єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. Суб’єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб’єкт господарювання, що є власником об’єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб’єкт, що домовляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об’єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).
Лізингові платежі* – платежі, сплата яких здійснюється в порядку, встановленому договором. Л.п. можуть включати: а) суму, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.
Лізингодавець* – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.
Лізингоодержувач – суб’єкт господарської діяльності, що одержує об’єкт лізингу у тимчасове володіння і користування за договором лізингу.
Лізингоодержувач* – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.
Ломбард – фінансова установа, основним видом діяльності якої є надання фінансових послуг щодо фінансового кредитування фізичних осіб за рахунок власних або залучених коштів юридичних осіб, крім вкладів (депозитів), під заставу майна на визначений строк і під відсоток, а також надання супутніх послуг Л.
Ломбардна операція – операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Л.о. є різновидом кредиту під заставу.
М
Майновий поручитель – особа, яка передає майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника.
Максимальна негативна амортизація – амортизація, що виражається у певних величинах залишку й обсягу кредиту на визначену дату. По досягненні її кредит переглядається з метою забезпечення позитивної амортизації.
Міжнародний факторинг – форма факторингу, при якій один або кілька учасників є резидентами різних держав.
Мораторій – припинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення М., та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Н
Небезпечна фінансова операція – фінансова операція, за якою ризик є значним, надалі може збільшуватись, а також є імовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені відповідним договором. Цей законодавчий термін має відношення до діяльності ломбардів.
О
Об’єкт лізингу – будь-яке рухоме або нерухоме майно, що відноситься за встановленою класифікацією до основних фондів, а також програмні засоби і робочі інструменти (вартістю вище тридцяти базових величин за одиницю або комплект зі строком служби більше одного року), що забезпечують функціонування переданих у лізинг основних фондів. О.л. є вартістю лізингодавця протягом дії договору лізингу. О.л. може бути майно, що використовується для особистих (родинних) або побутових потреб, земельні ділянки, інші природні об’єкти, а також інше майно.
Обслуговування боргу (debt servіce) – кредитно-фінасові операції із списання кредитного боргу відповідно до періодичних виплат позичальником. Зазвичай – це функція первинного кредитора.
Обтяжувач* – уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов’язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.
Оперативний лізинг – лізинг, при якому лізинговий платіж протягом дії договору лізингу відшкодовує лізингодавцю вартість об’єкта лізингу. Зазвичай мова йде про відшкодування в обсязі до 75% первинної (відновлювальної) вартості об’єкта лізингу. По закінченні терміну дії договору лізингу лізингоодержувач повертає лізингодавцю об’єкт лізингу. При О.л. об’єкт може передаватись у лізинг багаторазово.
Оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Оренда (lease) – договірна угода, відповідно до якої власник передає наймачу право користування і володіння, при цьому право власності на об’єкт залишається у власника (види оренди: градуйована, індексована, загальна, процентна, чиста, суборенда, оренда з переоцінкою і т.д.).
Орендар (lessee) – наймач нерухомості, користувач нерухомості (за винятком випадків суборенди, коли перший орендар є також орендодавцем даної нерухомості).
Орендована нерухомість (resіdentіal rental property) – власність, за якою основний валовий рентний доход складає доход від оренди (процентне співвідношення в різних країнах різне, у США - 80%).
Орендодавець (lessor) – власник нерухомості, який здає її в оренду.
Основне зобов’язання – зобов’язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
П
Пасивний дохід* – дохід, отриманий у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань.
Переоцінка (reassessment) – зміна в оцінній вартості власності з метою оподаткування. У США переоцінка здійснюється зазвичай щорічно.
Пільговий термін – період часу після закінчення строку користування кредитом ломбарду (терміну зберігання речей у ломбарді). Встановлюється самим ломбардом. Протягом дії П.т. ломбард не може реалізувати майно, що не було витребуване клієнтом.
Платіж “кульовий" (balloon payment) – залишок кредитного боргу, не виплачений у формі періодичних платежів, підлягає погашенню наприкінці терміну кредиту. Є актуальним у випадку ануітетних розрахунків за кредитом, коли клієнт періодично сплачує фіксовану суму, яку банк самостійно розподіляє на суму погашення нарахованих процентів та суму погашення основного боргу.
Повернений лізинг – лізинг, при якому лізингоодержувач реалізує своє майно лізингодавцю, а останній, у свою чергу, передає його у лізинг лізингоодержувачу.
Поворотна фінансова допомога* – сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, що не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Поточна вартість об’єкту лізингу – змінний обсяг, що дорівнює загальній сумі усіх неоплачених лізингових платежів за договором станом на певну дату з урахуванням викупної вартості об’єкту лізингу.
Предмет лізингу – неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому законодавством України.
Продаж “участі" – продаж права на пайову участь у виданому кредиті (кредитному боргу).
Простий продаж індивідуального кредиту – так званий “повний продаж", чи продаж інструмента “всієї позички" (whole loan). Зазвичай при такому продажу банк–продавець продовжує виконувати функції розрахункового агента, тобто збирати платежі у сплату основного боргу та процентів.
Проценти* – доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, платіж за використання коштів, залучених у депозит, платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту). Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.
Процентна ставка – кошти, що позичальник виплачує за наданий йому кредит. П.с. являє собою ціну (вартість) кредиту.
Прямий факторинг – вид міжнародного факторингу, який передбачає у схемі факторингового обслуговування участь одного фактора.
Р
Реалізація невитребуваного майна – продаж майна ломбардом після закінчення пільгового терміну.
Реверсивний факторинг – одержання необхідної відстрочки платежу для покупця. Послуга призначена для компаній-покупців, які з тих чи інших причин обмежені у можливості одержання відстрочки платежу при купівлі товарів від своїх постачальників, або бажають збільшити пропоновані ним строки оплати або суми замовлень.
Ризик процентної ставки (іnterest-rate rіsk) – процентний ризик – ризик втрат доходів кредитора в результаті зміни процентних ставок протягом кредитного терміну.
Рухоме майно, призначене для особистого споживання – будь-які речі, що не відносяться до нерухомості, належать фізичним особам на правах власності і не призначені для підприємницької діяльності.
С
Ставка базисна (prіme rate) – ставка відсотка, що стягується банком за короткостроковими кредитами, наданими першокласним клієнтам.
Ставка відсотка номінальна (nomіnal іnterest rate) – ставка відсотка встановлена в договорі.
Ставка плаваюча (floatіng rate) – змінна процентна ставка, прив’язана до економічного індексу (інфляції, росту банківських ставок, доходів кредитора тощо).
Стандартна фінансова операція* – фінансова операція, за якою ризик є незначним. Цей законодавчий термін має відношення до діяльності ломбардів.
Строк товарного кредиту – період часу, протягом якого дебітор має погасити заборгованість перед продавцем.
Суб’єкти лізингу* – 1) лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; 2) лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; 3) продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу; 4) інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.
Сублізинг – лізинг, при якому лізингоодержувач з дозволу лізингодавця за договором сублізингу передає іншим лізингоодержувачам у подальше використання і володіння об’єкт лізингу. При цьому лізингоодержувач не звільняється від обов’язків та відповідальності перед лізингодавцем, передбачених договором лізингу, набуваючи відносно іншого лізингоодержувача права лізингодавця.
Сублізинг* – вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором С.) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору С. предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. У разі передачі предмета лізингу в С. право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором С. У разі передачі предмета лізингу в С. обов’язковою умовою договору С. є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі.
Сумнівна фінансова операція* – фінансова операція, за якою виконання зобов’язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі (з урахуванням фінансового стану та рівня забезпечення клієнта) під загрозою, імовірність повного погашення заборгованості низька. Цей законодавчий термін має відношення до діяльності ломбардів.
Т
Термін амортизації кредиту (аmortіzatіon term) – термін кредиту – період часу, протягом якого здійснюється погашення кредиту.
Товарний кредит* – товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Ф
Факторинг – різновид торгово-комісійної операції, що включає у себе інкасування дебіторської заборгованості, кредитування оборотного капіталу, гарантії кредитних і валютних ризиків, а також інформаційний, страховий, обліковий, консалтинговий та юридичний супровід постачальника. В залежності від наявності функцій фінансування постачальника факторингове обслуговування поділяється на Ф. зі сплатою та Ф. зі сплатою та фінансуванням. Початок операціям факторингу поклав утворений в Англії ще у XVІІ ст. Дім Факторів (House of Factors). У той час великі європейські торгові доми мали власні представництва у колоніях – факторії, які очолювались факторами (торговими посередниками по збуту товарів на незнаних для іноземних виробників ринках). Перед фактором, який добре знав товарний ринок, платоспроможність покупців, закони та торгові звичаї країни, ставились завдання пошуку надійних покупців, зберігання і збуту товару, а також інкасування торгової виручки. Велика кількість факторингових компаній виникла наприкінці ХІХ ст. у США. Вони були агентами «дель-кредере» німецьких та англійських постачальників одягу і текстилю, а в силу великих відстаней між населеними пунктами в Америці і відмінностей у законодавствах різних штатів надавали послуги місцевим виробникам. «Del credere agent» - торговий агент, що гарантує оплату усіх товарів, які він продає від імені свого принципала, якщо його клієнт виявиться неплатоспроможним. В якості компенсації ризику неплатежу він стягує додаткову комісійну винагороду. З ростом кількості факторингових компаній до перелічених вище послуг додалась функція фінансування постачальника.
Факторинг* – придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів. За договором факторингу банк бере на себе зобов’язання передати за плату кошти в розпорядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов’язання відступити банкові грошову вимогу до третьої особи, що випливає з відносин клієнта з цією третьою особою.
Факторинг без регресу – послуга, що забезпечує регулярне збільшення оборотного капіталу і захист від безповоротних втрат. Передбачає: фінансування поставок з відстрочкою платежу; покриття ризиків; адміністративне управління дебіторською заборгованістю; інформаційну і консультаційну підтримку. При Ф.б.р. фактор покриває ризик ліквідності (ризик несвоєчасної оплати поставки дебітором), ризик зміни ринкової вартості ресурсів, ризик коливання курсів валют у період відстрочки платежу, а також кредитний ризик. Незалежно від того, чи відбулася оплата за відвантажений товар чи ні, постачальник одержує платню за свій товар. Цю оплату часто ділять на дві частини – аванс і решту. Право вимоги відносно дебітора з моменту оплати переходить до фактора.
Факторинг-гарант – забезпечення гарантованого надходження грошових коштів у відповідності із заздалегідь визначеним графіком платежів від дебіторів. Строк виплати фінансування за Ф.г. – передостанній день виплати дебіторської заборгованості.
Факторинг з регресом – послуга, що забезпечує регулярне збільшення оборотного капіталу пропорційно зростанню об’єму продажів. Ф. з р. передбачає: фінансування поставок з відстрочкою платежу; покриття ризиків; адміністративне управління дебіторською заборгованістю; інформаційну і консультаційну підтримку. При Ф. з р. фактор покриває ризик ліквідності (ризик несвоєчасної оплати поставки дебітором), ризик зміни ринкової вартості ресурсів, ризик коливання курсів валют у період відстрочки платежу. Але кредитний ризик залишається за постачальником. У разі затримки оплати поставки дебітором фактор має право пред’явити вимогу платежу постачальнику, а останній повинен викупити несплачену боргову вимогу і одержати суму, одержану авансом, на рахунок фактору.
Факторинг із сплатою (wіth servіce factorіng) – факторинг, що включає одержання заборгованості, прийняття на себе фактором ризику неплатежу і передачу постачальнику коштів у міру того, як вони сплачуються покупцями. У вітчизняній практиці це часто називають адміністративним управлінням дебіторською заборгованістю. Комісійна винагорода фактора за адміністрування складає від 0,5 до 1% від суми переуступленої дебіторської заборгованості. Обсяги комісії зазвичай залежать від загального обсягу заборгованості постачальника: чим більше заборгованість, тим нижче комісія.
Факторинг із сплатою та фінансуванням (wіth servіce plus fіnance factorіng) – факторинг, що включає сплату постачальнику одразу після поставки товарів (від 50 до 90% від їх продажної ціни) за наявності накладних, акцептованих покупцем. Залишок суми сплачується після пога-шення боргу. У цьому випадку фактор встановлює винагороду за ризик при авансуванні (0,5-1,5% від суми боргу) залежно від загальної кількості дебіторів, що передані на факторингове обслуговування.
Фінансова допомога* – сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, що не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод. Ф.д. поділяється на безповоротну фінансову допомогу або поворотну фінансову допомогу.
Фінансовий кредит* – кошти, що надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Фінансовий лізинг – лізинг, при якому лізингові платежі протягом періоду дії договору лізингу, відшкодовують лізингодавцю більшу частину вартості об’єкту лізингу (біля 75%) його первинної (відновлювальної) вартості незалежно від того, чи буде угода завершена викупом об’єкту лізингу лізингоодержувачем, його поверненням або пролонгацією договору лізингу на інших умовах. Договір фінансового лізингу, умови якого не виконані і об’єкт у результаті повернений лізингодавцю, вважається достроково припиненим.
Фінансовий лізинг (оренда)* – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору Ф.л. (оренди) передання орендарю майна, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, та орендар зобов’язаний придбати об’єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об’єкта лізингу якщо у лізинг передається об’єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об’єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик. Для цілей цього підпункту під терміном “строк фінансового лізингу" розуміється строк від дати передання майна лізингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власності на таке майно або здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем, залежно від того, яка подія сталася раніше.
Форфейтинг (фр. «aforfaіt» – цілком, загальною сумою) – кредитування експорту шляхом покупки комерційних векселів без обороту на продавця; форма трансформації комерційного кредиту у банківський. Являє собою своєрідну форму кредитування експортерів, продавців при продажу товарів. Використовується здебільшого у зовнішньоторгових операціях. Банк (форейтор) викуповує у експортера (продавця) грошове зобов’язання імпортера (покупця) сплатити придбаний ним товар одразу ж після його поставки. Форфейтор сам виконує дострокову, повну або часткову оплату вартості товару на користь експортеру. Далі грошові кошти на користь банку – форфейтору повертає імпортер (покупець). Здійснює він це після одержання повідомлення про те, що оплату за нього виконав форфейтор. За дострокову оплату банк-форфейтор стягує з експортера відсотки. Операція Ф. дуже схожа на операцію факторингу.
Х
Хайринг – одна із форм лізингу, середньострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів тощо.
взять кредит онлайн   кредит онлайн на карту без отказа срочно
© 2003-2023  Українське агентство фінансового розвитку