|
|
|
|
Рейтингові агентства, кредитні бюро та колекторські компанії
|
|
|
|
А Б В Д Є З І К Л М О П Р С У Ф Ч Ю |
|
F M S |
|
* - терміни, вирази та поняття, визначення яких взято із чинного українського законодавства. |
|
А |
|
«Антиколекторська» робота – послуга захисту позичальника від зазіхань на його майно з боку банку чи колекторів, яка здійснюється за певну грошову винагороду. |
|
|
|
Банківські колекторські агентства – колекторські фірми, які створюються співробітниками кредитних організацій та намагаються працювати «по-білому», тобто обережно, в рамках чинного законодавства, шляхом проведення переговорів з боржником. |
|
«Білий» колектор – легітимна колекторська фірма, яка провадить свою діяльність зі стягнення боргів на прозорій основі: показ документів, що засвідчують їхню особистість і право ведення справ із боржником, є обов’язковим, і оплата прострочених заборгованостей здійснюється внесенням коштів на кредитний рахунок позичальника, як і звичайний поточний платіж по кредиту. |
|
Бюро кредитних історій* (Бюро) – юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію. Бюро кредитних історій створюється у формі господарського товариства та засновниками Бюро можуть бути юридичні та фізичні особи. Юридичні особи повинні здійснювати діяльність не менше трьох років з дня реєстрації та не мати заборгованості із сплати податків та інших обов’язкових платежів за останні три роки. Статутний капітал Бюро формується виключно за рахунок грошових коштів засновників Бюро і має бути не менше п’яти мільйонів гривень. |
|
Бюро кредитних історій (БКІ) – 1) спеціалізовані організації, що займаються збором та розповсюдженням інформації про позитивні та негативні сторони діяльності юридичних та фізичних осіб, що претендують на отримання позики; 2) архів/інформаційний центр, що містить демографічні дані про кредитні історії фізичних осіб (іноді також малих і середніх підприємств); 3) інформаційний пул; 4) «керуючий» даними щодо кредитів; 5) інформація, що зібрана, накопичена і збережена у комп’ютері, розміщеному в безпечному місці. Поява перших БКІ була обумовлена необхідністю збору інформації роздрібними торговцями про платоспроможність клієнтів, які прагнули придбати товари у кредит. З підвищенням попиту на споживче кредитування великі мережі торговців витіснили роздрібних власників, а наприкінці 70-х рр. інформацію про кредитні історії клієнтів постачали банки, створюючи електронні бази даних з автоматичним доступом. Сьогодні бюро кредитних історій, які мають переважно приватну форму власності, існують у більшості країн світу та надають повний комплект інформаційних послуг (включаючи кредитні рейтинги, аналіз і т.д.). В США зараз існує 3 головні мережі – Trans Union, Equifax та Experian, які збирають, зберігають, утримують та розповсюджують дані. В Україні функціонує лише 4 БКІ – Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій, Міжнародне бюро кредитних історій та Перше бюро кредитних історій, які поки що не володіють достатньою інформацією про недобросовісних позичальниках. Очевидно, що для підвищення ефективності роботи та якості бази БКІ необхідно, щоб усі вони співпрацювали між собою, а в ідеалі – об’єдналися в єдину структуру, що, на жаль, сьогодні є неможливим через небажання великих банків розкривати свою інформацію. |
|
|
|
Вартість послуг колекторського агентства – сума, яка складається з двох частин, перша з якої визначається за згодою з клієнтом колекторського агентства і стягується за кожного боржника за умов 100% передоплати, а друга частина складає від 10 до 40 відсотків від вартості фактично стягнених сум з боржника і сплачується повністю протягом трьох днів з моменту надходження суми заборгованості на рахунок банку. Чим більший розмір передоплати, тим більша сума буде гарантовано компенсована за рахунок відповідача. На практиці іноді трапляються випадки, коли друга частина не стягується. Договором між банком і колекторським агентством може бути змінено співвідношення першої і другої частин у бік збільшення першої з метою покладання ще більшої частини витрат на боржника. Розмір другої частини залежить від підстави виникнення боргу (споживчий кредит, автокредит, іпотека тощо), розміру заборгованості, терміну неповернення. У США вартість послуг колекторських фірм залежить від того, на якому етапі вони підключаються до роботи з "поганим" кредитом, оскільки найголовніше в роботі колекторського агентства - це не одержати постанову суду, а разом з інститутом судових приставів досягти його виконання. |
|
Ведення кредитної історії* – діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію. |
|
«Вишибайли» – «чорні» колектори, основне завдання яких є «вибиття» грошей з боржника шляхом загроз, реальної фізичної шкоди майну, бізнесу та здоров’ю клієнта або його близьких. Метод дуже ефективний, крім тих випадків, коли сам боржник може влаштувати "замовнику" ще гіршу ситуацію. |
|
|
|
Державна кредитна реєстратура – Кредитні бюро, які зазвичай управляються центральними банками і служать в основному для підвищення якості регулювання діяльності фінансових інститутів. Розповсюджені в Європі та Латинській Америці. |
|
Державні реєстри кредитної інформації – організації, управління якими здійснює Центральний банк чи установа банківського нагляду та головною метою діяльності яких є надання інформації для установ банківського нагляду. Державні реєстри кредитної інформації пропонують обмежений обсяг і низьку якість інформації, не орієнтовані на надання послуг і не зацікавлені у розробці додаткових продуктів, які можна було б запропонувати клієнтам на ринку. |
|
Джерела формування кредитних історій* – 1) відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб’єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; 2) відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю. |
|
Директива про захист особистих прав при обробці персональних даних – нормативно-правовий акт, прийнятий Європейським Парламентом, який встановлює мінімальні стандарти щодо захисту особистих прав клієнтів та персональних даних. |
|
«Діставайли» – «сірі» колектори, робота яких ґрунтується на підкресленій ввічливості і незворушності і схожа з методом «психологічного тиску», який застосовують у цілком респектабельних колекторських агентствах. «Діставали» не чинять жодних протиправних дій, але більшість боржників не витримують «морального тиску» і повертають борги. |
|
Договір цесії – договір, на основі якого на Заході здійснюють свої операції більшість колекторів і який означає поступку прав вимоги, тобто викуп боргів. При купівлі боргу колектор здобуває і ризик повного або часткового неповернення боргу, тому ціна поступки прав вимоги істотно нижча від номіналу. Так, у США борг купується приблизно за 10% його вартості, тобто з дисконтом у розмірі 90%. У Європі, де більш ліберальне законодавство у відношенні позичальників – фізичних осіб, і за 5-7%. У Росії, де відсутнє законодавство, що регулює колекторський бізнес, а сам ринок боргів тільки формується, угоди з продажу боргів виняткові. |
|
|
|
Єдина інформаційна система обліку позичальників (ЄІС) – «реєстр позичальників», створений у 2001 р. за ініціативою Національного банку України. В ЄІС беруть участь 126 банків, які контролюють більше ніж 80% активів банківської системи країни. |
|
|
|
Законодавче забезпечення діяльності бюро кредитних історій – законодавство, що стосується захисту персональних даних та інформації, а також споживчого кредитування і включає в себе: 1) вимоги, дотримання яких необхідно для початку та підчас функціонування; 2) принципи, яких повинні дотримуватися при роботі з даними; 3) вимоги щодо якості та передачі інформації; 4) вимоги щодо прозорості та стандартів безпеки. В Україні відносини у сфері формування та обігу кредитних історій регулюються Конституцією України, Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та виданими на виконання цього Закону іншими нормативно-правовими актами, змінами до Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
|
Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» – закон, який визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб’єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації БКІ. Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» був прийнятий 23 червня 2005 року Верховною Верховною Радою України та набрав чинності через шість місяців з дня його опублікування. Закон складається з 3 розділів: 1) у першому розділі визначено загальні положення Закону (мета Закону, законодавство у сфері формування та обігу кредитних історій, визначення основних термінів та принципи формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію); 2) другий розділ присвячений регламентує правила діяльності бюро кредитних історій (джерела формування кредитних історій, склад, порядок збору, зберігання, захисту та вилучення інформації про позичальників; права суб'єктів кредитної історії; порядок створення та державне регулювання БКІ); 3) у третьому розділі зазначено зміни, які необхідно внести до інших законів, що регулюють діяльність БКІ України. |
|
Заява про надання судового наказу – документ, який подає до суду Служба судового стягнення у разі несплати боржником свого зобов’язання та відсутності в нього майна. Це спрощений процес, що закінчується швидко і не вимагає присутності сторін на суді. Рішення про надання судового наказу має силу виконавчого листа. |
|
Зміст кредитного файлу (інформація кредитної історії)* – 1) відомості, що ідентифікують особу: для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; паспортні дані; місце проживання; ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (у разі наявності); відомості про поточну трудову діяльність; сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні; дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності; для юридичних осіб - повне найменування; місцезнаходження; дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера; основний вид господарської діяльності; відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи; 2) відомості про грошове зобов’язання суб’єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); сума зобов’язання за укладеним кредитним правочином; вид валюти зобов’язання; строк і порядок виконання кредитного правочину; відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов’язання за кредитним правочином; дата виникнення прострочення зобов’язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо); відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання; 3) інформація про суб’єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел: наявність заборгованості за податками та обов’язковими платежами; рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов’язань за укладеним кредитним правочином; рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб’єкта кредитної історії; інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб’єктом кредитної історії власних зобов’язань; 4) відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію: дата оновлення кредитної історії; найменування Користувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди на це; коментар суб’єкта кредитної історії у випадках, передбачених Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». |
|
|
|
Інститут державної реєстрації кредитів (Public credit registers (PCR)) – інститут, який в ряді країн виконує функції бюро кредитних історій, надання інформації у базу даних якого є обов’язковим і встановлене відповідним правилом. У більшості країн PCR управляються центральними банками. |
|
Інформація реєстру запитів* – дата запитів про надання кредитних звітів, інформація про надання кредитних звітів, вид наданого кредитного звіту та відомості про Користувача, який надав інформацію до кредитної історії суб’єкта кредитної історії, а також про Користувача або Бюро, яким було зроблено запит про надання інформації, що складає кредитну історію: для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності – це прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер, місце проживання та номер телефону; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код та відомості про уповноважену особу - представника Користувача або Бюро, яка зробила запит, місцезнаходження та номер телефону. Інформація в реєстрі запитів зберігається протягом трьох років з дня її надходження. |
|
Інформація, що підлягає вилученню із кредитної історії* – 1) відомості про грошове зобов’язання суб’єкта кредитної історії (у разі відсутності кредитного правочину, Договору або визнання їх недійсними); 2) вся інформація, що міститься у кредитній історії, (у разі відсутності письмової згоди суб’єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього); 3) відомості про грошове зобов’язання суб’єкта кредитної історії; інформація про суб’єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел; відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію (у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії). |
|
Інформація, яка не підлягає збору* – інформація про фізичних осіб щодо національності, расового та етнічного походження, політичних поглядів, релігійних і філософських переконань, стану здоров’я, членства в партіях та інших об’єднаннях громадян. |
|
|
|
Колекторство – засноване на законі конвеєрне стягнення великої кількості переважно однотипних (однакова кількість однотипних документів, які підтверджують борг і різняться лише персональними даними позичальника) та безспірних боргів (нема про що сперечатися з боржником: останній має повернути гроші і сплатити нараховані відсотки та санкції). |
|
Колекторська програма – CRM-система з функцією скорингу та підготовки всіх необхідних документів, які стосуються боржника, яка використовується колекторськими фірмами для внесення всієї наявної інформації про боржника, а також інформації про результати досудового процесу. |
|
Колекторська служба виїзду – служба колекторського агентства, яка допомагає приставам швидко і вчасно прибути на місце здійснення виконавчих дій, а наявна в колекторів інформація полегшує значну частину роботи з пошуку як самого боржника, так і його майна. |
|
Колекторські агентства (collectіon agency) – фірми, основною функцією яких є конвеєрне стягнення великої кількості переважно однотипних та безспірних боргів. У кожному колекторському агентстві зазвичай функціонує 3 служби: служба досудової роботи з боржником, служба судового стягнення та служба виконання. Перші колекторські агентства з'явилися в США. Сьогодні в США діють 6500 подібних структур, діяльність яких регулюється спеціальним нормативним актом (Faіr Debt Collectіon Practіces Act). В Росії зараз функціонує близько 40 колекторських агентств, більшість з яких об'єднані Асоціацією розвитку колекторського бізнесу (АРКБ). Однак, на практиці поява колекторських агентств у Росії не зменшила обсяги тіньового бізнесу вишибайл боргів, а навпаки - додала їм нового імпульсу. На ринок України вже вийшло близько 10 професійних «вишибайл» боргів – як вітчизняних, так і іноземних, - які поки що займаються лише стягненням проблемної заборгованості у сфері комунікації, мобільного зв’язку і прямого продажу. Очікується, що в перспективі колекторські агентства зможуть створити ринок боргів, на якому будуть обертатись непогашені борги, перекуплені в банків, що дозволить останнім значно покращити показники своєї фінансової звітності. |
|
Користувач Бюро* – юридична або фізична особа - суб’єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію. Користувачами Бюро можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб’єкти господарської діяльності, які надають послуги з відстроченням платежу або надають майно в кредит. |
|
Кредитне бюро – установа (зазвичай приватна), що займається збором, обробкою і розповсюдженням відомостей, що стосуються кредитної історії окремих громадян та організацій, включаючи такі відомості, як залишок заборгованості або кредитні лінії, історія внесення платежів, випадки непогашення кредиту, банкрутства тощо. У Європі та Америці застосовуються різні підходи до регулювання діяльності К.б. В Європі регулюється збір і розповсюдження інформації в цілому, незалежно від мети її використання. Відповідно, загальний закон ЄС і підлеглі йому закони країн – членів Євросоюзу діють відносно персональних даних про громадян, що збираються будь-якою організацією – як приватною, так і державною – і в будь-яких цілях. Кредитні довідки – це тільки одна із субкатегорій. Тільки у декількох країнах ЄС прийняті спеціальні закони про кредитні довідки, що видаються К.б. У США діє декілька законів, що регулюють збір і розповсюдження персональних даних у залежності від складу відомостей і того, хто їх збирає. Видача кредитних довідок у США регулюється Актом про точність кредитної звітності (АТКЗ). Він прийнятий у 1970 році. У 1996 у нього внесено суттєві зміни, що відображають накопичений за 25 років досвід роботи. У ЄС основним законом є Директива Ради Європарламенту № 95/46/ЄС від 25.10.1995 року „Про захист громадян у зв’язку із обробкою персональних даних і про вільний рух таких даних" (Директива про приватність), прийнята у 1995 р. Вона не використовувалась в усіх країнах-членах ЄС аж до 1998 р. Деякі (але не всі) країни-члени ЄС прийняли власні закони, що відображають загальні принципи Директиви. Система приватного К.б. – це добровільне об’єднання п’яти учасників: громадян, кредиторів в якості користувачів кредитних довідок громадян, кредиторів в якості збірників даних для К.б. та регуляторних органів. |
|
Кредитний архів – установа, створена для забезпечення збору, обміну та захисту інформації про позичальників з метою мінімізації кредитних ризиків для кредиторів. Кредитні архіви створюються у приватній та державній формах власності. Приватні кредитні архіви можуть здійснювати обмін інформацією як через бюро кредитних історій, так і всередині однієї обмеженої групи (напр., між банками), подаючи до бази даних повідомлення про власні рахунки для інформування інших членів групи (обмін між кредиторами). При цьому другий спосіб передачі інформації є обмежувальним порівняно з її роз поширенням через БКІ, нерегульованим і не надає подробиць кредитної історії, констатуючи лише наявність кредитної історії в минулому чи на поточний момент. |
|
Кредитний звіт* – сукупність інформації про суб’єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії. |
|
Кредитна історія* – сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону. |
|
Кредитна історія – послідовність подій та фактів, відображених у банку даних Бюро кредитних історій за повідомленнями кредиторів, які свідчать про платіжну дисципліну позичальників при виконанні зобов’язань по банківських позиках, товарних кредитах, поставках товарів та послугах з відстрочкою платежу. Передача, систематизація і розповсюдження К.і. здійснюється Бюро кредитних історій. |
|
Кредитний правочин* – правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов’язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування). |
|
|
|
Ліцензія* (на діяльність бюро кредитних історій) – юридичний документ, з моменту отримання якого Бюро починає здійснення своєї діяльності. Ліцензія надається Міністерством юстиції України на підставі заяви Бюро та документів, що підтверджують наявність сплаченого статутного капіталу в розмірі, що передбачений цим Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій»; Положення Бюро, яке, зокрема, повинно містити правила збору, опрацювання, коригування, зберігання, захисту та передавання інформації, надання кредитних звітів та ведення реєстру запитів кредитних історій. |
|
Ліцензія споживчого кредитування (consumer credit license) – юридичний документ, який отримується у Великій Британії під час спеціальної реєстрації бюро кредитних історій та надає їм право на функціонування. |
|
|
|
Мета діяльності бюро кредитних історій – 1) формування відкритого ринку капіталів, що дозволяє його учасникам правильно встановлювати ціни на грошові (кредитні) ресурси; 2) зменшення асиметричності інформації та значне здешевлення та прискорення процесу отримання достовірних відомостей про партнера; 3) створення конкурентного середовища для позичальника, в якому добросовісні мають незаперечні переваги перед недобросовісними, в тому числі для використання широкого спектру боргових зобов’язань; 4) встановлення рівноправного інформаційного положення кредитора та позичальника, коли перші також мають змогу обирати собі потенційних позичальників; 5) здешевлення кредитних ресурсів для позичальника, що сприяє зростанню прибутків фінансових установ, підвищує споживчий та інвестиційний попит на товари та послуги та стимулює економічне зростання. |
|
Міжнародне бюро кредитних історій – українське БКІ, створене Національною асоціацією кредитних спілок та інвестиційно-фінансовою групою «ТАС». У кінці 2006 р. одним з акціонерів БКІ стала ісландська компанія Creditinfo, яка отримала однакову поряд з іншими співвласниками частку участі у статутному капіталі в 5 млн. грн. |
|
|
|
Охоронні колекторські агентства – колекторські фірми, які створюються колишніми співробітниками міліції або охоронних структур і працюють жорстко на стадії, що передує суду, часто звертаються до незаконних дій. |
|
|
|
Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (ПВБКІ) – перше в Україні бюро кредитних історій, створене в 2005 р. 30 банками, двома страховими компаніями та Асоціацією українських банків. ПВБКІ підписало угоду з ісландською компанією Creditinfo про постачання системи БКІ. За прогнозами ПВБКІ, нова база даних буде найповнішою і міститиме інформацію приблизно про 1 млн. позичальників. |
|
«Позивайли» – «білі» колектори, які працюють винятково в рамках закону і беруть на себе всі дії, пов'язані з правовим переслідуванням боржника: позовна заява до суду, ведення процесу, робота зі службою судових приставів у випадку сприятливого для кредитора результату суду тощо. «Позивайли» можуть також запропонувати своїм замовникам покарати боржника, а більш м'який варіант їхньої роботи - від імені кредитора мирно домовитися з боржником про поетапне погашення, часткове прощення заборгованості або передання під заставу матеріальних цінностей. |
|
Позитивна («біла») інформація – детальний звіт, який містить повний комплекс інформації про активи та пасиви позичальника, гарантії та структуру його заборгованості, строк та час погашення, про працевлаштування позичальника та історію його родини. В деяких країнах, таких як Фінляндія, Данія, Бельгія, Норвегія, Іспанія, існує заборона на розповсюдження «білої» інформації, хоча в більшості країн Євросоюзу переважає практика надання обох видів інформації – позитивної і негативної. |
|
Позовні заяви – документи, які подаються до суду Службою судового стягнення у разі несплати боржником свого зобов’язання та наявності у боржника якої-небудь нерухомості або автомобілів з метою накладення на них арешту для задоволення з їхньої вартості вимог кредитора надалі. Позов триває довше і вимагає присутності представника кредитора на процесі. |
|
Положення Бюро* – правила формування і ведення кредитних історій, які затверджуються виконавчим органом Бюро та погоджуються Уповноваженим органом. |
|
Послуги бюро кредитних історій – 1) збирання в окремі файли кредитної і демографічної інформації про фізичних осіб; 2) надання клієнтам, на їхній запит, можливості отримувати окремі файли з кредитними історіями фізичних осіб; 3) відкриття широкого доступу до надійної стандартизованої інформації про потенційних позичальників. |
|
Предмет діяльності Бюро* – це виключно ведення кредитних історій, а також здійснення іншої діяльності, що має на меті реалізацію положень Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». |
|
Претензія боржнику – письмовий документ, який складає колекторська фірма для оповіщення боржника про початок судового переслідування по відношенню до нього і який доставляються особисто в руки боржника та його керівництва службою виїзду колекторської фірми. |
|
Принципи діяльності кредитної спілки* – 1) добровільність вступу та свободи виходу з к.с.; 2) рівноправність членів к.с.; 3) самоврядування; 4) гласність. Відповідно до П.д.к.с. ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки; усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків; забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом; кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління к.с., видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом. |
|
Принципи захисту персональних даних БКІ – а) права особи знати, отримувати та оскаржувати власну персональну інформацію, що знаходиться у володінні бюро кредитних історій; б) обмеження на збір даних, використання та зберігання; в) обов’язок бюро кредитних історій (БКІ) вказувати мету обробки інформації, зберігати інформацію належним чином (акуратність та своєчасність оновлення), вдатися до відповідних меж безпеки при зберіганні інформації та нести відповідальність за дані, які вони контролюють. |
|
Принципи формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію* – забезпечення конституційних прав і свобод суб’єктів кредитних історій; адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються; значимість, всебічність, об’єктивність, повнота і достовірність інформації; регулярність та безперервність надходження інформації; цільове використання інформації; строковість зберігання інформації; конфіденційність інформації та її захист; збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб’єкта цієї кредитної історії; незалежність Бюро. |
|
Професійні об’єднання Бюро* – об’єднання кредитних Бюро, які засновуються у формі асоціацій (спілок) на принципах добровільності та діють з метою захисту і представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну, професійних інтересів, розроблення рекомендацій щодо діяльності Бюро. Професійні об’єднання Бюро можуть здійснювати комерційну діяльність виключно з метою досягнення та відповідно до цілей, для яких вони створювалися, і мають право приймати для членів об’єднання правила професійної діяльності Бюро. За рішенням Уповноваженого органу професійному об’єднанню Бюро може бути надано статус саморегульованої організації, яка по відношенню до своїх членів має право здійснювати методичне забезпечення діяльності Бюро, навчання та підвищення кваліфікації його фахівців, розробляти і впроваджувати правила професійної поведінки фахівців та здійснювати інші функції відповідно до статусу саморегульованої організації. |
|
|
|
Регіональне бюро кредитних історій – неприбуткова організація, створена торговими палатами та асоціаціями, яка функціонує на ринку інформаційних послуг поряд з БКІ приватної форми власності. |
|
Рейтингова система оцінки банків CAMELS – методика оцінки стану банка. У фокусі уваги знаходяться 5 ключових факторів, так звані компоненти «CAMEL», до яких відносяться: С (capital adequacy) – показники достатності капіталу, що визначають розмір власного капіталу банку, необхідний для гарантії вкладників, і відповідно реального розміру капіталу. А (asset quality) – показники якості активів, що визначають ступінь «поверненості» активів і позабалансових статей, а також фінансова дія проблемних запозичень. М (management) – показники оцінки якості управління (менеджменту) роботи банку, політики, що проводиться, виконання законів та інструкцій. Е (earnings) – показники доходності або прибутковості з позицій її достатності для майбутнього росту банка.L (liquidity) – показники ліквідності, що визначають достатню ліквідність банку, щоб виконати звичайні і досить неочікувані зобов’язання. Кожний показник отримує номер від «1» (добре) до «5» (незадовільно). П’ять показників складаються і діляться на 5 для отримання зведеної оцінки. В США банки, які одержали за системою CAMELS високий рейтинг (1 або 2), перевіряються кожні півтора роки, а ті, які визнані проблемними (4 або 5), - частіше. Рейтинг зазвичай має конфіденційний характер і використовується наглядовими органами. |
|
|
|
«Сірі» колектори – дрібні фірми та індивідуальні підприємці, які найчастіше працюють під егідою співробітників міліції, що значно розширює їхні можливості «позасудового» тиску на боржників, і дають у газетах оголошення про здійснення допомоги по стягненню боргів. Причому ця «допомога» може бути різною - від простого встановлення місцезнаходження боржника, до «роботи під ключ»: стягнення необхідної суми боргу. «Сірими» колекторами є зазвичай колишні «братки», контрактники і професійні «силовики». |
|
Служба виконання колекторського агентства – служба колекторського агентства, спеціально створена в структурі агентства для сприяння судовим приставам-виконавцям у здійсненні їхньої законної діяльності шляхом негайної передачі приставам виконавчих листів та судових наказів. |
|
Служба досудової роботи – служба колекторського агентства, яка здійснює дзвінки по всіх імовірних місцях проживання і роботи боржника, забезпечує інформаційну базу для ефективної роботи зі стягнення, консультація боржника стосовно шляхів вирішення проблеми боргу (нагадування про розмір боргу, поради щодо можливих джерел його погашення), переконання боржника здійснити хоча б мінімальну виплату боргу. Якщо борг не погашається, то при повторних і наступних дзвінках, боржнику докладно і з прикладами розповідається про негативні наслідки неповернення боргу (цивільна, кримінальна відповідальність, погана кредитна історія тощо). Якщо борг не погашається і надалі, то дзвінки адресуються керівництву боржника на його роботу, близьким родичам і навіть діловим партнерам. Потім складається письмова претензія, що сповіщає несумлінного боржника про судову справу, що подається як за місцем його проживання, так і за місцем роботи на ім'я керівника. Претензія і додаткові до неї матеріали доставляються особисто в руки боржнику і його керівнику службою виїзду колекторського агентства, проводяться роз'яснювальні бесіди. Усі результати досудової роботи служби досудової роботи заносяться в колекторську програму, а картка боржника стає своєрідним його «лікарняним листом». Зазвичай службою досудової роботи стягується близько 20 відсотків боргів за переданим портфелем (плюс - мінус 5 відсотків). |
|
Служба судового стягнення – служба колекторського агентства, яка здійснює підготовку та подання до суду позовних заяв і заяв на надання судових наказів у випадку невиконання боржником свого зобов’язання за основною сумою боргу. |
|
Суб’єкт кредитної історії* – будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія. |
|
|
|
Українське агентство фінансового розвитку – інформаційно-аналітичне агентство, створене у 2002 році. Головною метою діяльності УАФР є сприяння розвитку фінансового сектору України шляхом розробки та розповсюдження інформаційних продуктів, надання рейтингових, аналітичних, інформаційних та інших послуг. Одним з пріоритетних напрямків роботи агентства є рейтингування фінансових установ та їх боргових зобов’язань. Агентство займається також оціночною діяльністю, є видавцем щомісячника “Фінансовий ринок України", на сторінках якого, зокрема, оприлюднюються результати ренкингування компаній, що беруть участь у проектах “Рейтинг автостраховиків України" та “Рейтинг страховиків життя" |
|
Українське бюро кредитних історій – бюро кредитних історій, створене ПриватБанком та компанією BigOptima. |
|
Уповноважений орган* – орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, що здійснює державне регулювання діяльності Бюро у наступних напрямках: 1) приймає відповідно до вимог Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» власні нормативно-правові акти та рекомендації щодо діяльності Бюро; 2) здійснює функції органу ліцензування, які визначені законодавством України про ліцензування певних видів господарської діяльності; 3) веде Єдиний реєстр Бюро та письмово інформує Бюро про всі зміни в Реєстрі; 4) контролює відповідність діяльності Бюро вимогам Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», нормативно-правових актів Уповноваженого органу та Положенню Бюро; 5) здійснює контроль за цільовим використанням інформації, що міститься в кредитній історії під час реорганізації або ліквідації Бюро; 6) звертається до Бюро з письмовим застереженням щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для його усунення; 7) звертається до суду з вимогою про застосування фінансових санкцій; 8) здійснює інші повноваження, що передбачені законами України. |
|
|
|
Фінансові санкції* – заходи, які можуть бути застосовані до Бюро Уповноваженим органом у випадку порушення першим законодавства України, які включають в себе наступні міри: 1) за проведення діяльності з ведення кредитних історій без ліцензії, одержання якої передбачено Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», - штраф у розмірі до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за порушення Бюро законодавства України та нормативно-правових актів Уповноваженого органу - штраф у розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання письмового застереження Уповноваженого органу - штраф у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) за системні порушення прав суб’єктів кредитних історій - відкликання ліцензії та порушення питання про ліквідацію Бюро. |
|
|
|
«Чорні колектори» – тіньовий бізнес, основою якого є борги громадян банкам і один одному і який реалізується за наступною схемою: «вишибайли боргів» купують базу даних про боржників, а потім, з’являючись біля дверей їхньої квартири, вимагають сплатити заборгованості готівкою, в обмін на яку вишибайли видають папірець із сумнівною печаткою чи просто написану від руки розписку. Далі шахраї зникають, залишаючи з носом і боржника і банк. |
|
|
|
Юридичні колекторські агентства – колекторські фірми, які відокремлюються від юридичних фірм і функціонують переважно за «сірою» схемою, шляхом судів, приставів і міліції, іноді навіть перебільшуючи для боржника можливі негативні наслідки. |
|
|
|
Fitch Ratings – міжнародне рейтингове агентство, що було створене у 24 грудня 1913 році Джоном Ноулзом Кітчем, як видавництво Fitch Publishing Company. Видавництво Fitch Publishing Company починало свою діяльність з публікацій фінансових статистичних даних, і одним з клієнтів компанії була Нью-Йоркська фондова біржа. Незабаром компанія стала визнаним лідером у наданні ключових статистичних даних членам інвестиційного співтовариства через свої видання, такі як «Портфель облігацій Фітч» і «Керівництво Фітч по акціям і облігаціям». У 1924 році для задоволення зростаючого попиту на незалежні дослідження за фінансовими інструментами Fitch ввело зараз усім відому рейтингову шкалу від «ААА» до «D». Введена рейтингова шкала, у поєднанні з глибоким і детальним аналізом, що проводився інвестиційними експертами агентства, швидко завоювала визнання і стала орієнтиром у прийнятті інвестиційних рішень. Fitch було одним із трьох агентств, які першими отримали загальнонаціональне визнання як статистичні рейтингові організації від Комісії з цінних паперів і бірж США у 1975 році. Після 1989 року до Fitch прийшла нова команда менеджерів і агентство почало демонструвати значне зростання. Стрімкий розвиток агентства у 90-х рр. був особливо успішним у сфері структурованого фінансування: Fitch надавало інвесторам оригінальні аналітичні дослідження, прості і зрозумілі пояснення складних кредитних продуктів, а також різнилося інших рейтингових агентств більш прискіпливим моніторингом. У 1997 році відбулося злиття Fitch і компанії IBCA Limited із штаб-квартирою у Лондоні. Злиття значно посилило позиції і присутність агентства по всьому світові, а також розширило покриття емітентів у банківському секторі, у сокирі фінансових інститутів і суверенних рейтингів. Наступним кроком у створення глобального конкурентноздатного агентства стала покупка у квітні 2000 року компанії Duff&Phelps Credit Rating Co із штаб квартирою у Чикаго. Пізніше цього ж року Fitch купило компанію Thomson Bank Watch. Ці надбання дали змогу агентству надавати більш повне покриття корпоративних емітентів, фінансових інститутів, страхового сектору і сектору структурованого фінансування. Крім того, агентство змогло значно збільшити кількість своїх представництв і дочірніх компаній по всьому світу. У результаті значного росту і проведених злиттів і поглинань, Fitch Ratings сьогодні нараховує 1900 працівників, включаючи більш ніж 740 аналітиків, у 50 філіалах і дочірніх компаніях по усьому світу. Зараз Fitch Ratings надає кредитні оцінки по 5600 фінансовим організаціям, у тому числі по 2970 банкам і 2500 страховим компаніям, 1700 корпоративним емітентам, більш ніж 90 суверенним країнам і 81200 муніципальним зобов’язанням. Крім того, агентство надає кредитні оцінки по більш ніж 9000 емісій у сфері структурованого фінансування, де Fitch Ratings традиційно займає лідируючі позиції. |
|
|
|
Moody`s Investment Service – одне з найавторитетніших міжнародних рейтингових агентств. Джон Муді у 1909 році вперше запропонував у якості послуги інвесторам – кредитні рейтинги, як спробу підвищити цінність статистичної інформації про компанії з управління залізницями та каналами. З часом ці рейтинги почали відігравати ключову роль на ефективних ринках капіталу. На сьогоднішній день, Moody’s рейтингує підприємства, фінансові установи та їх боргові зобов’язання, присвоює рейтинги урядам країн світу. Також одним з продуктів агентства є рейтинг корпоративного управління. В умовах, коли глобальні ринки капіталу більш ніж коли залежать від кредитних рейтингів, рейтинги агентства Moody’s мають важливе значення і створюють цінні можливості як для емітентів, так і для інвесторів. Для емітентів мова іде про більш широкий, стабільний і більш гнучкий доступ до глобальних ринків капіталу, а також про зниження вартості залучення засобів і про підвищення ліквідності. Інвестори використовують рейтинги агентства Moody’s для визначення ціни кредитного ризику цінних паперів з фіксованим доходом, що купуються або продаються ними. Moody’s регулярно публікує аналітичні огляди, коментарі та результати досліджень. Агентство має офіси у 18 країнах світу. |
|
MorningStar – інформаційно-аналітична компанія, що спеціалізується на рейтингуванні взаємних фондів. Розпочала свою діяльність у США з 1991 р. Сьогодні агентство аналізує діяльність близько 8000 фондів, що діють в США, тобто практично всі діючі в країні взаємні фонди. Інформаційними послугами фірми MorningStar користуються CNN, The New York Times, The Wal1 Street Journal, Money, фінансовий портал Yahoo.com, фінансові сайти SmartMoney.com, Multex.com. З кінця 90-х років MorningStar на основі партнерських відносин з місцевими компаніями і під своєю торговою маркою просуває свої методики і технології на інших фінансових ринках, враховуючи Азію, Австралію, Японію, деякі європейські країни. Фірмовим продуктом MomingStar є система рейтингування фондів шляхом присвоєння їм зірок - від однієї до п'яти, як готелям. |
|
|
|
Standart&Poo’rs (S&Р) – міжнародне рейтингове агентство, що було створене у 1941 році, в результаті злиття двух корпорацій: Standard Statistics і Poor’s Publishing Company. Однак початок історії бізнесу Standard&Poor’s прийнято пов’язувати з виходом у 1860 р. дослідження Генрі Варнума Пура «Історія залізничних шляхів і каналів в Об’єднаних Штатах». Саме у цей час Генрі Пур почав оприлюднювати фінансову інформацію, у якій мали потребу європейські інвестори. У 1867 році Генрі Пур разом з сином відкривають компанію Poor’s Railway Manual Company (потім - Poor’s Publishing Company). У 1906 році Лютер Блейк створює Standard Statistics Bureau, що надавало американським компаніям інформацію, що раніше була недоступною. У 1916 році Standard Statistics почало встановлювати кредитні рейтинги корпоративним облігаціям, а після – і рейтинги суверенних боргових зобов’язань. У 1940 році з’явились перші рейтинги муніципальних облігацій. У 1941 році Standard Statistics і Poor’s Publishing Company злилися, утворивши компанію Standard&Poor’s. У 1966 році Standard&Poor’s була придбана корпорацією MGraw-Hill, Inc. Компанія Standard&Poor’s стала признаним світовим лідером в області надання незалежних високоякісних послуг по оцінці кредитних ризиків, виданню аналітичних і довідкових матеріалів для світового фінансового ринку. Standard&Poor’s створила ряд продуктів та послуг для фондового ринку, у томи числі системи відстежування фондових індексів і серію Інтернет-послуг, що полегшують працю міжнародних спеціалістів в області фінансового аналізу, планування і інвестиційної діяльності. Своєю задачею вважає надання послуг, що сприятимуть підвищенню прозорості ринку та ефективності його механізмів. Загальна сума боргових зобов’язань, що мають рейтинги S&P, перевищує 30 трлн. дол. S&P першим почало визначати рейтинги сек’юритизованих фінансових інструментів, банківських холдингів та рейтинги корпоративного управління. Штат агентства нараховує більше 6,3 тисячі працівників, які працюють в офісах компанії, що розташовані в 21 країні світу, у їх числі більше ніж 1500 аналітиків. |
|
|