Україна фінансова

інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
   Про портал    Послуги та продукти    Контакти
Аналітичні матеріали
Грошово-кредитний ринок
Ринок цінних паперів
Страховий ринок та небанківські
фінансові установи
Стандарти діяльності та управління
Державне регулювання та нагляд
Порадник для інвесторів та споживачів фінансових послуг
Автореферати та книги
Інформаційний довідник
словник термінів і виразів
Гроші, платіжні системи та банки
Кредит, лізинг, факторинг та іпотека
Страховий бізнес
Цінні папери та управління активами
Ф'ючерси, форварди та опціони
Біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори
Рейтингові агентства, кредитні бюро та колекторські компанії
Ризик-менеджмент фінансових установ
Фінансовий маркетинг та інновації
Міжнародні стандарти професійної діяльності
Міжнародні фінансові організації
.
Останній номер Архів публікацій
Умови передплати
Кредит онлайн на карту срочно і без відказу 24/7
Кредит онлайн без відмов
Нові МФО без відмов
МФО

Цінні папери та управління активами

А   Б   В   Г   Д   З   І   К   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Ц
* - терміни, вирази та поняття, визначення яких взято із чинного українського законодавства.
А
Агент з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ* – торговець цінними паперами, який отримав в установленому порядку ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності по випуску та обігу цінних паперів - та діє в інтересах емітента на підставі договору з компанією з управління активами про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ.
Активи інституту спільного інвестування* – сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування. 10 відсотків активів ІСІ відкритого та інтервального типу повинні утримуватися в грошових коштах, які зберігаються на окремих депозитних банківських рахунках, відкритих для цього ІСІ. Активи диверсифікованого ІСІ складаються тільки з цінних паперів та грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті. Для формування власних активів ІСІ можуть придбавати іноземну валюту через банківські установи, які мають відповідну ліцензію. Активи ІСІ не можуть включати цінні папери, випущені компанією з управління активами, зберігачем, реєстратором та аудитором (аудиторською фірмою) цього ІСІ та пов'язаними особами; цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб, допущені до торгів менше ніж на двох провідних іноземних біржах чи у торговельно-інформаційних системах, перелік яких визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; цінні папери інших ІСІ; векселі та ощадні сертифікати на суму більш як 10 відсотків вартості активів ІСІ, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; похідні цінні папери, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Комісії.
Альтернативні "збірні" інструменти інвестування – трасти, взаємо-пайові фонди, різні агентства, а також інші інститути, що входять до єдиного фінансово-інвестиційного блоку житлового сектора.
Аудитор (аудиторська фірма) – фізична або юридична особа, яка щорічно залучається компанією з управління активами для встановлення відповідності річної фінансової звітності результатам своєї діяльності з активами ІСІ. Аудитор (аудиторська фірма) не може бути пов'язаною особою КУА. Винагорода аудитору (аудиторській фірмі) виплачується за рахунок активів ІСІ в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Б
Безнадійна заборгованість компанії з довірчого управління* – 1) заборгованість за зобов'язаннями, за якими минув строк позовної давності; 2) прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; 3) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення, фізичної особи-підприємця (у разі припинення підприємницької діяльності у порядку, встановленому законом) або юридичної особи, ліквідованої у порядку, встановленому законодавством; 4) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного погашення заборгованості; 5) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; 6) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Безстроковий ІСІ* – тип ІСІ, який створюється на невизначений строк.
Бенефіціар – 1) особа, на користь якої був укладений договір про заснування трасту; 2) носій бенефіціарної власності, який не має жодних прав на майно, що знаходиться в трасті, проте трастовий управляючий по відношенню до бенефіціара має фідуціарний обов’язок управляти майном певним чином.
В
Венчурний фонд – не диверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50 відсотків складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі. Учасниками венчурного фонду можуть бути тільки юридичні особи.
Винагорода за додатковий дохід – винагорода довірчого управителя, яка розраховується як процент від підвищення дохідності за клієнтським портфелем за обліковий період над дохідністю за альтернативним варіантом вкладання коштів за той же період. Ставка винагороди може коливатися від 25 до 60% від суми додаткового доходу.
Винагорода за дохід – винагорода довірчого управителя, яка визначається як відсоток від приросту вартості активів клієнту за обліковий період і ставка якої варіюється від 5 до 25% від суми доходу, в залежності від об’єктів інвестування.
Винагорода управителя – дохід управителя за здійснення довірчого управління майном установника, який виплачується в терміни і з періодичністю, зазначеними в договорі про довірче управління майном, і може бути сплачений у виді щорічного відрахування від основної суми переданого в управління майна в розмірі, визначеному в договорі між управителем і установником; щорічних відрахувань від доходу, отриманого при довірчому управлінні майном установника, у розмірі, встановленому в договорі між управителем та установником; внеску від основної суми майна установника, переданого ним у довірче управління управителю, по закінченні терміну дії договору або при його достроковому розірванні.
Г
Гарантований інвестиційний фонд – інвестиційний фонд, гарантом якого виступає крупна фінансова установа, яка с творила фонд, і який орієнтується на отримання регулярного доходу або на довготривале зростання капіталу. Вкладати кошти у гарантовані інвестиційні фонди можна протягом місяця, після чого вони закриваються.
Гарантований інвестиційний фонд американського типу – гарантований інвестиційний фонд, дохідність активів якого визначається як 80% від зростання індексу S&P 500, який відображає динаміку акцій 500 найбільших компаній США, за 4 роки. При цьому інвестор отримує гарантію на 100%-ве повернення вкладеного капіталу та мінімальний дохід у розмірі 8%.
Д
Диверсифікований ІСІ – ІСІ, який одночасно відповідає таким вимогам: кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не перевищує 10 відсотків загального обсягу їх емісії; сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кількості, більшій, ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів ІСІ; не менш як 80 відсотків загальної вартості активів ІСІ становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі. Диверсифікованим ІСІ забороняється: тримати в грошових коштах, на банківських депозитних рахунках, в ощадних сертифікатах та облігаціях, емітентами яких є комерційні банки, більше ніж 30 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більше ніж 5 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати у державні цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, більше ніж 25 відсотків загальної вартості активів ІСІ. При цьому забороняється інвестувати кошти ІСІ менше ніж у три види державних цінних паперів; придбавати або додатково інвестувати в цінні папери органів місцевого самоврядування більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (крім комерційних банків), більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в акції українських емітентів більше ніж 40 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів, які допущені до торгів на організованих фондових ринках іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в інші активи, дозволені законодавством України, більше ніж 5 відсотків активів ІСІ; придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядом однієї іноземної держави, більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ; придбавати або обмінювати цінні папери, емітентами яких є пов'язані особи ІСІ, компанії з управління активами або зберігача.
Довідка про вартість чистих активів ІСІ* – документи звітності корпоративного інвестиційного фонду та компанії з управління активами пайового інвестиційного фонду, які складаються КУА та засвідчуються зберігачем. Форма надання довідки встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Довірена особа* – компанія з довірчого управління – небанківська фінансова установа, утворена відповідно до законодавства з урахуванням норм чинного законодавства, виключним видом діяльності якої є професійна діяльність з довірчого управління на умовах, визначених Законом України «Про довірче управління фінансовими активами»; банк, який здійснює довірче управління на умовах, визначених спеціальним законодавством про банки та банківську діяльність і Законом України «Про довірче управління фінансовими активами». Довірена особа не може бути довірителем щодо переданих їй у довірче управління предметів довірчого управління, крім випадків, коли на це є попередня згода довірителя; отримувачем переданих їй у довірче управління предметів довірчого управління. Довірена особа має право: придбавати з урахуванням обмежень, установлених статтями 4 - 6 цього Закону, за рахунок предмета довірчого управління цінні папери, випущені (емітовані) резидентами, та цінні папери нерезидентів, допущені до обігу на території України; вкладати з урахуванням обмежень, установлених статтями 4 - 6 цього Закону, предмет довірчого управління на депозитні рахунки в банках України; отримувати від довірителя встановлену договором плату, а також відшкодування витрат, здійснених нею у зв'язку з провадженням діяльності з довірчого управління. У передбачених договором випадках довірена особа має право відраховувати належні їй кошти безпосередньо з доходів від використання предмета довірчого управління; вчиняти інші цивільно-правові дії, пов'язані з виконанням зобов'язань та реалізацією прав, що випливають з довірчого договору; припиняти достроково в односторонньому порядку довірчий договір у випадках, визначених Цивільним кодексом України. Довірена особа зобов'язана: здійснювати від свого імені, за рахунок та в інтересах довірителя (вигодонабувача) довірче управління переданим їй предметом довірчого управління; зберігати належним чином предмет довірчого управління та документи, що підтверджують право власності на нього, оформлені в установленому порядку. Якщо предметом довірчого управління є придбані, але не отримані довірителем фінансові активи, довірена особа зобов'язана отримати їх; зберігати окремо від майна, яке належить довіреній особі на праві власності, предмет довірчого управління. Предмети довірчого управління обліковуються довіреною особою на окремому балансі; подавати на запит довірителя звіт про поточні результати діяльності з довірчого управління з переданими довірителем у довірче управління предметами довірчого управління; відкрити рахунок із спеціальним режимом використання для здійснення операцій з предметами довірчого управління;виплачувати довірителю (вигодо набувачу) доходи від провадження діяльності з довірчого управління в порядку, передбаченому цим Законом, у сумі та в строки, визначені довірчим договором; повідомляти довірителя про події, які можуть негативно вплинути на результати довірчого управління або вартість предмета довірчого управління, а також подавати пропозиції щодо вчинення подальших дій з цим предметом. Якщо довіритель протягом строку, визначеного довірчим договором, не надіслав довіреній особі письмової інструкції щодо подальшого управління предметом або не погодився з пропозиціями, довірена особа має право на одностороннє (без узгодження з довірителем) припинення договору до закінчення його строку. При цьому довірена особа не звільняється від зобов'язань щодо сплати у повному обсязі доходів, належних довірителю, за фактичний строк довірчого управління (до припинення договору).
Довіритель – фізичні та юридичні особи: власник майна, опікуни, піклувальники, орган опіки і піклування – у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. Довірителями не можуть бути державні унітарні підприємства та господарські товариства, у статутному фонді яких сто відсотків акцій (часток, паїв) належить державі. Д. має право: отримувати особисто доходи від провадження діяльності з довірчого управління або визначити вигодонабувача; отримувати від довіреної особи інформацію про стан виконання умов довірчого договору та про поточне фінансове становище довіреної особи, включаючи відомості про дотримання нею нормативів професійної діяльності; обирати самостійно умови довірчого управління; припиняти достроково в односторонньому порядку дію довірчого договору у випадках, визначених Цивільним кодексом України; вчиняти інші цивільно-правові дії, передбачені законодавством та довірчим договором.
Д. зобов'язаний: передати довіреній особі предмет довірчого управління та документи, що підтверджують право власності на нього, оформлені в установленому порядку; повідомити письмово довірену особу про те, що стосовно нього не порушено справу про банкрутство на дату укладення довірчого договору; повідомити письмово довірену особу протягом трьох днів про порушення стосовно нього справи про банкрутство після укладення довірчого договору; сплатити довіреній особі кошти, передбачені абзацом четвертим частини першої ст. 8 цього Закону, в порядку, встановленому цим Законом та довірчим договором; не вчиняти дії, які можуть призвести до зменшення вартості або погіршення якісних чи кількісних характеристик предмета довірчого управління; повідомити письмово довірену особу про те, що предмет довірчого управління не перебуває в податковій заставі чи під податковим арештом.
Довірча власність* – особлива форма договірних майнових відносин, яка регулює розпорядження платежами за іпотечними активами, переданими установником у володіння, користування і розпорядження управителю.
Довірча власність – 1) правовідношення, що виникають в результаті передання засновником трасту (settlor) певного майна у власність трастовому управляючому (trustee), щоб останній володів і управляв майном на користь бенефіціара траста (beneficiary); 2) складна система відносин, за якої засновник трасту – власник - наділяє своїми правами управителя, котрий, виступаючи в цивільному обігу у ролі власника, повинен віддавати отриманий доход вигодонабувачу, діючи в його інтересах. Довірча власність виникла в середньовічній Англії та в ХХ ст. поширилася в світі.
В українському законодавстві інститут довірчої власності з’явився з набуттям чинності Законів України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» і ґрунтується на запозиченій з англо-американської практики концепції «розщеплення» власності, коли одна частина правомочностей (управління і розпорядження майном) належить довірчому власнику, а інша частина (отримання вигоди і доходів від використання майна) – бенефіціару. Така ситуація не створює проблем у західних країнах. Проте через розбіжності у визначенні понять «управитель», «установник», «довірча власність», «управління майном» в українському законодавстві фактично виникає можливість створювати «офшорні зони» в межах території України, що може призвести до ряду негативних наслідків:
Довірчий власник (сертифікатів)* – управитель; фінансова установа, з якою емітент сертифікатів участі укладає угоду та передає їй функції довірчого власника.
Договір про зберігання активів – один з різновидів агентських угод між траст-відділом банку і його клієнтом, за яким траст-відділ приймає на відповідальне зберігання й в управління визначені активи (як правило, у цінних паперах) і зобов'язаний одержувати доходи по цих активах, інформувати клієнта про їх надходження та погашати облігації з термінами, що минули, купувати і продавати цінні папери. У розширеному вигляді договір про зберігання активів може містити в собі і повні представницькі функції, коли траст-відділ банка здійснює усі види інвестиційних чи комерційних операцій з капіталом довірителя, тобто повністю розпоряджається інвестиційним портфелем клієнта.
З
Загальні збори акціонерів корпоративного інвестиційного фонду – вищий орган корпоративного інвестиційного фонду, до компетенції якого, крім питань, встановлених законодавством з питань діяльності акціонерних товариств, належить затвердження укладених договорів з компанією з управління активами та зберігачем, затвердження рішень про розірвання договорів з КУА та зберігачем та затвердження змін до регламенту фонду. У загальних зборах акціонерів КІФ можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники КУА, реєстратора, зберігача та незалежного оцінювача майна КІФ. Загальні збори акціонерів обирають членів спостережної (наглядової) ради корпоративного інвестиційного фонду. Повноваження загальних зборів акціонерів КІФ не можуть бути передані спостережній (наглядовій) раді.
Засновник трасту – фізична або юридична особа, що заснувала траст і/чи передала до нього певне майно.
Здійснення контролю* (над компанією) – володіння безпосередньо або через пов'язаних осіб часткою, що становить не менш як 20 відсотків статутного фонду (капіталу) юридичної особи, або управління найбільшою кількістю голосів в органі управління юридичної особи.
І
Інвестиційні трасти, створювані на обмежені терміни (finite life real estate investment trusts, FREIT) – трасти, які вкладають кошти в нерухомість, через визначений час (від 4 до 15 років) ліквідуються. Вважаються більш стабільними і передбачуваними ніж REIT.
Інститут спільного інвестування (ІСІ)* – корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. ІСІ залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу. ІСІ також може бути строковим або безстроковим, диверсифікованого і не диверсифікованого виду. Грошові кошти корпоративного інвестиційного фонду зараховуються на його рахунок у банку відповідно до умов договору про обслуговування ІСІ. Грошові кошти пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів та відповідно до умов договору про обслуговування ІСІ.
ІСІ відкритого типу* – тип ІСІ, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами). Дивіденди по цінних паперах ІСІ відкритого типу не нараховуються і не сплачуються. ІСІ відкритого типу можуть бути тільки диверсифіковані ІСІ.
ІСІ закритого типу* – тип ІСІ, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його реорганізації або ліквідації. ІСІ закритого типу може бути лише строковим.
ІСІ інтервального типу* – тип ІСІ, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік. Дивіденди по цінних паперах ІСІ інтервального типу не нараховуються і не сплачуються. ІСІ інтервального типу можуть бути тільки диверсифіковані ІСІ.
К
Керуючий інвестиційного фонду* – тільки інвестиційний керуючий на строк своїх повноважень щодо управління цим інвестиційним фондом, що зазначається в договорі про управління інвестиційним фондом. Інвестиційний керуючий зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повідомляти зберігача про всі зміни, що відбулися у складі засновників та афілійованих осіб інвестиційного фонду.
Керуючий рахунком корпоративного інвестиційного фонду* – тільки компанія з управління активами цього ІСІ протягом строку дії своїх повноважень щодо управління активами такого ІСІ. У договорі про управління активами, що укладається між корпоративним інвестиційним фондом та компанією з управління активами, повинно бути зазначено, що компанія з управління активами визначається керуючим рахунком цього фонду.
Компанія з довірчого управління (КДУ)* – небанківська фінансова установа, утворена відповідно до законодавства з урахуванням норм чинного законодавства, виключним видом діяльності якої є професійна діяльність з довірчого управління на умовах, визначених Законом України «Про довірче управління фінансовими активами». КДУ утворюється у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю в порядку, встановленому Цивільним і Господарським кодексами України та Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і Законом України «Про довірче управління фінансовими активами». Компанія з довірчого управління має право провадити діяльність з довірчого управління тільки після видачі їй спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг відповідної ліцензії. Засновником (учасником) КДУ не може бути одна особа, інша КДУ або пов'язані з нею особи.
Компанія з управління активами (КУА)* – господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Частка держави в статутному фонді (капіталі) компанії з управління активами не може перевищувати 10 відсотків. Загальна сума вартості активів ІСІ, що перебувають в управлінні однієї КУА, не може перевищувати величини, встановленої нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. КУА несе майнову відповідальність за збитки, що були завдані ІСІ її діями (бездіяльністю), згідно з законом та відповідно до умов договору. Відшкодування втрати, понесених ІСІ, провадиться за рахунок резервного фонду цієї компанії в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Винагорода КУА (крім компанії з управління активами венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ і сплачується грошовими коштами. Винагорода КУА венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до вартості розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів за їх номінальною вартістю та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації. Поєднання діяльності з управління активами з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів забороняється. Діяльність з управління активами ІСІ провадиться КУА на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в порядку, встановленому законодавством, за поданням відповідної саморегулюючої організації на ринку цінних паперів, яка об'єднує компанії з управління активами.
Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ)* – ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування на підставі статуту, який затверджується відповідно до законодавства, та регламенту. Корпоративний інвестиційний фонд не може бути заснований юридичними особами, у статутному фонді (капіталі) яких частка держави або органів місцевого самоврядування перевищує 25 відсотків. КІФ провадить свою діяльність, якщо 70 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на праві власності, вкладені у цінні папери. Корпоративний інвестиційний фонд не має права емітувати та розміщувати цінні папери, крім акцій; залучати позики або кредит у розмірі, що перевищує 10 відсотків його активів; надавати активи під заставу в інтересах третіх осіб; розміщувати акції за ціною, нижчою від номінальної вартості; розміщувати акції за ціною, нижчою від вартості чистих активів корпоративного інвестиційного фонду в розрахунку на одну акцію; розміщувати акції понад проголошену кількість; відмовитися від викупу власних акцій з підстав, не зазначених законодавстві; створювати будь-які спеціальні або резервні фонди. Управління активами КІФ на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами, яка у відносинах з третіми особами повинна діяти від імені та в інтересах КІФ. Договір між КІФ і КУА про управління активами КІФ, між КІФ і зберігачем укладається на строк не більш як три роки, і його дія може бути продовжена тільки за рішенням загальних зборів акціонерів фонду. КІФ не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями КІФ.
Н
Незалежний оцінювач майна ІСІ (суб'єкт оціночної діяльності)* – суб'єкт господарювання, який здійснює оцінку нерухомого майна під час його придбання або відчуження в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Незалежний оцінювач майна ІСІ проводить його оцінку відповідно до договору, що укладається між ним та компанією з управління активами ІСІ. Незалежним оцінювачем майна ІСІ не можуть бути пов'язані особи, компанія з управління активами, зберігач, аудитор (аудиторська фірма), їх пов'язані особи. Винагорода незалежному оцінювачу майна ІСІ виплачується за рахунок активів ІСІ в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
О
Операційна функція траст-відділу – функція, на основі якої може створюватися організаційна структура траст-відділу і яка містить у собі насамперед облік, прийом, постачання, відповідальне зберігання активів, у тому числі і фізичне збереження цінних паперів і інших матеріальних цінностей у сховищі, та проведення розрахунків.
Основна винагорода довірчого управителя – винагорода, яка покриває витрати управителя, пов’язані з довірчим управлінням активів клієнтів, ставка якої варіюється в межах 0,5-5% від середньої вартості активів за рік, у залежності від терміну управління, об’єктів інвестування та обсягу коштів, переданих в управління.
Отримувач предмету довірчого управління – фізична або юридична особа, якій довірена особа передає предмет довірчого управління для його використання з метою отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності. Якщо предмет довірчого управління, що належить довірителю, підлягає згідно з умовами довірчого договору обміну на корпоративні права, отримувачем вважається продавець (емітент) таких корпоративних прав.
П
Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ)* – активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду. ПІФ не є юридичною особою і створюється за ініціативою КУА шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів. Для створення ПІФу КУА має розробити та зареєструвати в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку регламент інвестиційного фонду, укласти договори з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором, оцінювачем майна, зареєструвати ПІФ у реєстрі ІСІ та організувати відкриту підписку на інвестиційні сертифікати фонду або їх приватне розміщення. Нерухоме майно, що становить активи ПІФу, реєструється в установленому порядку на ім'я компанії з управління активами з відповідною відміткою. КУА є розпорядником цього нерухомого майна.
Пов'язана особа* – 1) юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою, або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою; 2) посадова особа відповідної юридичної особи, уповноважена провадити від її імені юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени сім'ї такої особи; 3) фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) фізичної особи, її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи, які здійснюють контроль за засновником компанії з довірчого управління, а також юридична особа, яка здійснює контроль за засновником компанії з довірчого управління або контролюється засновником чи перебуває під спільним контролем із засновником. Здійснення контролю передбачає володіння засновником безпосередньо або через зазначених фізичних чи юридичних осіб 50 і більше відсотками статутного капіталу або 50 і більше відсотками голосів у керівному органі юридичної особи.
Початковий статутний фонд (капітал) корпоративного інвестиційного фонду – статутний фонд (капітал), сплачений засновниками до його реєстрації в реєстрі ІСІ та який формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, та об'єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяльності. Розмір початкового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду не може бути менше розміру, встановленого законодавством для відкритих акціонерних товариств.
Право довірчої власності – право довірчого власника управителя, яке має речовинно-правову природу, незалежно здійснювати безпосередній вплив на річ, визначати, який спосіб при здійсненні прав і обов'язків є найкращим з погляду інтересів вигодонабувача, що дозволяє довірчому власнику оперативно реагувати на зміни ситуації, і тим самим більш ефективно досягати цілей, визначених установником. Установник при цьому не має права втручатися в діяльність довірчого власника. Право довірчої власності також передбачає можливість довірчого власника здійснювати повний контроль за використанням майна та, в разі необхідності, ефективно захищати інтереси вигодонабувача (в т.ч. - в судовому порядку), що є вкрай важливим в галузях економіки, яким притаманні значний елемент невизначеності та можливість виникнення непередбачуваних обставин.
Р
Регламент інституту спільного інвестування – документ, який визначає особливості діяльності інституту спільного інвестування та затверджується в установленому законодавством порядку.
Регламент корпоративного інвестиційного фонду – юридичний документ, на підставі якого корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність і який повинен містити відомості про умови, за яких може бути проведена заміна компанії з управління активами або зберігача, та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав акціонерів; порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) акцій; розмір винагороди та/або покриття витрат, пов'язаних із діяльністю фонду, що можуть бути сплачені КУА фонду; порядок розподілу прибутку КІФ; порядок та строки викупу КІФ своїх акцій на вимогу інвесторів; напрями інвестицій (інвестиційна декларація); мінімальну вартість договорів (угод) щодо активів ІСІ, укладених КУА, які підлягають затвердженню спостережною (наглядовою) радою фонду. Регламент корпоративного інвестиційного фонду затверджується засновниками КІФ. Зміни до регламенту затверджуються загальними зборами акціонерів і підлягають реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Регламент пайового інвестиційного фонду – документ, який визначає особливості діяльності пайового інвестиційного фонду і який повинен містити відомості про порядок утворення, склад, компетенцію та порядок здійснення діяльності спостережної (наглядової) ради; порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) інвестиційних сертифікатів; порядок визначення розміру винагороди та покриття витрат, пов'язаних з діяльністю фонду, що можуть бути сплачені компанії з управління активами; порядок розподілу прибутку пайового інвестиційного фонду; порядок та строки викупу інвестиційних сертифікатів КУА пайового інвестиційного фонду на вимогу інвесторів; напрями інвестицій (інвестиційна декларація).
Регулятивний капітал компанії з довірчого управління – сума власного капіталу компанії з довірчого управління, зваженого на ризики щодо операцій, які здійснюються з предметами довірчого управління. Вимоги до порядку формування регулятивного капіталу встановлює спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Резервний фонд КУА – фонд КУА у розмірі не менш як 50 відсотків статутного капіталу, за рахунок якого провадяться відшкодування втрат, понесених ІСІ, формування якого здійснюється за рахунок прибутку компанії з управління активами, а в разі його недостатності - за рахунок додаткових внесків її засновників. Кошти резервного фонду КУА використовуються виключно для виконання зобов'язань компанії з довірчого управління перед довірителями, обліковуються на окремому банківському рахунку і можуть бути вкладені виключно в казначейські зобов'язання, облігації внутрішньої державної позики України або на депозитні рахунки у банках, що мають ліцензію Національного банку України на проведення банківських операцій. Резервний фонд компанії з довірчого управління формується за рахунок щомісячного відрахування не менш як 10 відсотків прибутку, отриманого компанією за результатами діяльності за звітний місяць.
Розпорядник трасту – особа, призначена засновником для управління цим майном. Обов'язки і права розпорядника трасту визначаються законодавством і договором трасту.
С
Саморегулююча організація – організація, яка об'єднує компанії з управління активами ІСІ та має право одержувати звітність, складену такими компаніями в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, з метою її контролю, узагальнення, аналізу та передачі Комісії.
Секторний гарантований інвестиційний фонд – гарантований інвестиційний фонд, дохідність активів якого визначається динамікою 4 індексів Dow Jones STOXX 600 (банківським, енергетичним, комунальних послуг та охорони здоров’я).
Системна функція траст-відділу – функція, на основі якої може створюватися організаційна структура траст-відділу і яка складається із розробки (чи придбання), обслуговування систем обробки інформації та контролю за роботою персональних комп'ютерів і іншої техніки як у департаменті трастових операцій, так і в інших підрозділах банку.
Спостережна (наглядова) рада корпоративного інвестиційного фонду – орган корпоративного інвестиційного фонду, який здійснює нагляд за діяльністю компанії з управління активами на підставі статуту КІФ. Члени спостережної (наглядової) ради обираються загальними зборами акціонерів корпоративного інвестиційного фонду. До складу спостережної (наглядової) ради КІФ не можуть входити представники КУА, торговців цінними паперами, зберігача, реєстратора, аудитора (аудиторської фірми), незалежного оцінювача майна корпоративного інвестиційного фонду та пов'язаних з ними осіб. До компетенції спостережної (наглядової) ради КІФ належить: скликання загальних зборів акціонерів; підготовка порядку денного загальних зборів акціонерів; визначення дати проведення загальних зборів, дати складання списку осіб, які мають право брати участь у загальних зборах, та інші питання, пов'язані з організацією проведення загальних зборів; обрання голови спостережної (наглядової) ради (президента КІФ) та його заступника; підготовка для затвердження загальними зборами проекту рішення загальних зборів акціонерів про розмір дивідендів та порядок їх виплати (для закритих КІФ); укладення та розірвання договорів з КУА, зберігачем, затвердження договорів з реєстратором, аудитором (аудиторською фірмою) та незалежним оцінювачем майна; прийняття змін до проспекту емісії акцій КІФ; затвердження договорів щодо активів ІСІ, укладених КУА, на суму, яка перевищує встановлену регламентом КІФ мінімальну вартість. Рішення спостережної (наглядової) ради КІФ приймаються на засіданнях простою більшістю голосів і вважаються правомочними у разі участі в голосуванні не менш як двох третин складу ради.
Спостережна (наглядова) рада пайового інвестиційного фонду – орган, який утворюється з числа інвесторів за умови придбання ними установленої регламентом мінімальної кількості інвестиційних сертифікатів у випадку, якщо кошти спільного інвестування ПІФу залучені шляхом приватного розміщення інвестиційних сертифікатів. Спостережна (наглядова) рада пайового інвестиційного фонду здійснює нагляд за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду. До компетенції спостережної (наглядової) ради ПІФу належить також обрання голови спостережної (наглядової) ради, затвердження рішення про розірвання договорів зі зберігачем, реєстратором, аудитором (аудиторською фірмою) та незалежним оцінювачем майна та затвердження змін до регламенту фонду. Рішення спостережної (наглядової) ради ПІФу приймаються простою більшістю голосів і вважаються правомочними у разі участі в голосуванні не менш як двох третин складу ради.
Статут корпоративного інвестиційного фонду – юридичний документ, на підставі якого корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність, який затверджується відповідно до законодавства і крім положень, передбачених законодавством, повинен також містити відомості про тип корпоративного інвестиційного фонду (відкритий, інтервальний чи закритий); вид корпоративного інвестиційного фонду (диверсифікований, не диверсифікований); спільне інвестування як виключну діяльність корпоративного інвестиційного фонду; обмеження щодо діяльності відповідно до чинного законодавства; акції корпоративного інвестиційного фонду, які повинні бути тільки простими іменними; розмір початкового статутного фонду (капіталу) та кількість акцій, що становлять початковий статутний фонд (капітал) корпоративного інвестиційного фонду. Зміни до статуту корпоративного інвестиційного фонду вносяться в установленому законодавством порядку з обов'язковим повідомленням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Статутний капітал компанії з довірчого управління – внески засновників (учасників) компанії з довірчого управління, які сплачуються виключно у грошовій формі, розмір яких на момент внесення КДУ до Державного реєстру фінансових установ повинен бути не меншим, ніж 10 % установленого законодавством мінімального розміру статутного капіталу для банків, які провадять діяльність на всій території України, та не може бути зменшений в процесі діяльності компанії.
Страховий резерв компанії з довірчого управління – резерв компанії з довірчого управління, призначений для відшкодування безнадійної заборгованості, яка може виникнути внаслідок здійснення компанією операцій з довірчого управління майном. Страховий резерв створюється у розмірі 10 % суми сукупних зобов'язань отримувачів за переданими їм предметами довірчого управління на останній робочий день звітного місяця. Кошти компанії з довірчого управління в частині, яка дорівнює сумі обчисленого страхового резерву, можуть вкладатися виключно в облігації внутрішньої державної позики України або на депозитні рахунки у банках, що мають ліцензію Національного банку України на проведення банківських операцій.
Строковий ІСІ – тип ІСІ, який створюється на певний строк, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого зазначений ІСІ ліквідується або реорганізується.
Суб'єкти довірчого управління* – довірителі, довірені особи та вигодонабувачі.
Т
Технологічний гарантований інвестиційний фонд – гарантований інвестиційний фонд, дохідність активів якого визначається динамікою індексу Nasdaq.
Товариство закритого типу з управління нерухомістю з обмеженою відповідальністю (real estate limited partnership, RELP, LP) – форма пасивного управління нерухомістю. Нерідко виникає в рієлторському бізнесі. Товариства закритого типу поділяються на приватні та колективні.
Траст – 1) установа, що створюється на підставі установчого акту, мета створення якої визначається засновниками, які при цьому втрачають право власності на майно, передане до установи при її створенні та не можуть управляти нею; 2) особлива форма розпорядження власністю, що визначає права на майно, передане в трастове управління, на розподіл прибутку, отриманого в результаті цього управління, і являє собою відносини між засновником трасту, довірчим власником (розпорядником) і бенефіціаром.
Траст акціонерний – траст, що утворюється в результаті об'єднання високоприбуткового майна і випуску під нього акцій.
Траст дискретний – різновид фінансового трасту, що надає право розпоряджатися коштами засновника з метою одержання вигоди, особам, які надали траст.
Траст заповідальний – траст, у якому банк бере на себе зобов'язання і після смерті довірителя розпоряджатися його майном і розподіляти доход з нього між визначеними бенефіціарами.
Траст заставний – траст, що утворюється як і акціонерний, в результаті об'єднання високоприбуткового майна і випуску під нього акцій, але який отримує дохід за рахунок здійснення операцій з покупки і продажу заставних і нерухомості.
Траст з нерухомості – траст, що, як правило, організується шляхом взаємних вкладень, що дає можливість інвесторам одержувати переваги в оподатковуванні. Основними видами трастів з нерухомості є акціонерний, заставний та комбінований трасти.
Траст інституційний – траст, що створюється вищими навчальними закладами і може передаватися ними до банку на довірче управління.
Траст комбінований – найбільш стійкий вид трастових відносин, за яких кошти інвестуються як у нерухомість, так і в позики під заставу. Зазвичай подібні трасти припускають встановлення мінімальної межі внесеного майна для його учасників.
Траст комунальний – траст, заснований групою осіб, що проживають у певній місцевості, на користь місцевої громади (сільської, міської) для заохочення наукових досліджень, допомоги навчальним і благодійним закладам, допомоги хворим, старим, поліпшення умов праці і т.д.
Траст корпоративний – траст, що організується у формі майна, яке закладається в банку для забезпечення випуску облігацій компанії.
Траст найманих робітників – траст, що має форму або пенсійного фонду, якщо керівництво компанії вносить кошти у фонд, який управляється банком, для покупки ануїтетів чи виплат працівникам при досягненні ними пенсійного віку, або фонду участі в прибутках, якщо працівники вносять гроші у фонд.
Траст пенсійний – різновид фінансового трасту, що засновується для управління фондами компанії, з яких виплачуються пенсії компаніям.
Траст прижиттєвий – траст, в якому довіритель уклав угоду з траст-відділом банка і передав йому визначене майно, яким банк може оперувати – зберігати, інвестувати, розпоряджатися доходами й основною сумою відповідно до договору про траст. У ряді випадків сам довіритель зберігає певний контроль над трастом і може анулювати угоду чи змінити її умови. Однак при укладенні угоди про прижиттєвий без відзивний траст довіритель цілком і безповоротно позбавляється права контролю.
Траст публічний – різновид фінансового трасту, що утворюється за рахунок пожертвувань приватних осіб на благодійні цілі.
Траст страховий - траст, який виникає у випадку, якщо будь-яка особа призначає траст-відділ банку довіреною особою по страховому полісу і доручає йому виплачувати страхову суму після його смерті одному спадкоємцю.
Траст удаваний (sham) – траст, головною ознакою якого є домовленість деяких його учасників про те, що насправді майно повністю контролюватиметься засновником або бенефіціаром, а вся трастова конструкція є не більше ніж позбавлена реального економічного сенсу пачка паперу.
Траст фінансовий – траст, що здійснює послуги інвестиційних організацій для приватних пенсійних фондів, преміальних фондів. Основними різновидами фінансового трасту є публічний, пенсійний і дискретний трасти.
Трастовий відділ банку* – відокремлений підрозділ банку, який здійснює роботу з надання довірчих послуг установникам і виконує функції проведення довірчих операцій, обліку результатів діяльності з довірчого управління, розробки методів управління активами клієнтів, аналізу фінансового ринку, контроль за поточною ринковою кон`юнктурою цінних паперів та інших активів, диверсифікації активів, що знаходяться в управлінні та своєчасної зміни структури індивідуальних активів клієнтів.
Траст-відділ банку – спеціалізований відділ комерційного банку, який здійснює трастові операції з доручення та в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. До послуг траст-відділу банку зазвичай відносяться зберігання цінних паперів, ведення щомісячних бухгалтерських записів клієнта, одержання платежів від імені клієнта по довіреності, включаючи відсотки, дивіденди, орендні платежі, покупка і продаж цінних паперів за рахунок і від імені клієнта, проведення розрахунків із продавцями і покупцями, консультаційні послуги, прийняття цільових вкладів громадян і організацій на покупку нерухомості й автомобілів, створення пенсійних фондів організацій і фондів асоціацій громадян (часток пенсійних фондів, внески в який гарантуються акціями фонду) по управлінню майном і виконанню інших послуг з доручення й в інтересах клієнтах на правах його довіреної особи, реєстрація приватних фірм за кордоном, прийняття в управління нерухомості й іншого майна в країні і за кордоном, інвестування коштів клієнта в операції з високою нормою рентабельності.
Трастові відділи банків не обмежуються тільки сферою приватних корпорацій; вони управляють також державними фондами на різних умовах - від муніципалітету до міста й округу. Крім того, для юридичних осіб траст-відділи банків виконують найрізноманітніші посередницькі функції. Вони виступають як агенти із передачі права власності на акції корпорацій. Вагомою є роль трастового відділу і як уповноваженого з ліквідації майна підприємства - банкрута. Трастові фірми можуть виступати гарантом в операціях по збереженню і передачі цінностей від одного контрагента іншому. Велику частку послуг, що надаються, займають також операції, пов'язані з управлінням майном-спадщиною. Траст-відділ зобов'язаний керуватися у своїй роботі вказівками і умовами угод, заповітів, рішень суду чи договорів про представництво, відповідно до яких він діє, і не може змінювати свої обов'язки щодо здійснення визначених операцій без згоди довірителя чи особи, що його представляє.
Трастовий пул (unit trust) – інвестиційний фонд, який не є юридичною особою та в якому інвестиційний менеджер має статус trustee, а пайовики – одночасно і засновників, і бенефіціарів траста.
У
Універсальний банк – фінансова установа, яка пропонує всі види брокерського обслуговування інвесторів по інвестуванню в інструменти фондового ринку: роботу на всіх основних торгівельних майданчиках з державними та корпоративними цінними паперами, а також з похідними фінансовими інструментами та цінними паперами інших держав
Управитель майном* – суб'єкт підприємницької діяльності, який діє без довіреності і, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто. Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном і відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача. Управитель також несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Установник управління майном* – власник майна. Якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою, установником управління є орган опіки та піклування. Якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа, яка визнана недієздатною, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. Якщо власником майна є неповнолітня особа, установником управління є ця особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, установником управління є її піклувальник. Установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління.
Учасник пайового інвестиційного фонду* – інвестор, який придбав інвестиційний сертифікат цього фонду. Учасниками пайового не диверсифікованого інвестиційного фонду не можуть бути фізичні особи.
Ф
Фонд банківського управління* – кошти та інше майно установників, що об'єднані управителем з метою здійснення довірчого управління без створення юридичної особи.
Ц
«Цільові трасти» (non-charitable purpose trusts) – трасти, в яких немає бенефіціара, а управління майном потрібно здійснювати на користь записаної в трастовому документі мети, які створюються з метою контролю над активами тих, хто ні за яких обставин не бажає вважатися їхнім власником або навіть бенефіціаром.
взять кредит онлайн   кредит онлайн на карту без отказа срочно
© 2003-2023  Українське агентство фінансового розвитку