інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
   Про портал    Послуги та продукти    Контакти    Додаткова інформація
Аналітичні матеріали
Грошово-кредитний ринок
Ринок цінних паперів
Страховий ринок та небанківські
фінансові установи
Стандарти діяльності та управління
Державне регулювання та нагляд
Порадник для інвесторів та споживачів фінансових послуг
Автореферати та книги
Інформаційний довідник
словник термінів і виразів
Гроші, платіжні системи та банки
Кредит, лізинг, факторинг та іпотека
Страховий бізнес
Цінні папери та управління активами
Ф'ючерси, форварди та опціони
Біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори
Рейтингові агентства, кредитні бюро та колекторські компанії
Ризик-менеджмент фінансових установ
Фінансовий маркетинг та інновації
Міжнародні стандарти професійної діяльності
Міжнародні фінансові організації
Останній номер Архів публікацій
Умови передплати
Умови публікації регулярної звітності та іншої обов'язкової інформації
Події за січень 2013 року
на головну
Затверджено план розвитку ринку державних цінних паперів
Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням № 1059-р від 26 грудня 2012 року затвердив план заходів із розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів на період до 2014 року.
Згідно цього плану, Міністерство фінанасів буде щомісяця складати та оприлюднювати графіки проведення аукціонів з розміщення облігацій внутрішньої державної позики із зазначенням їх видів та строку обігу для забезпечення прозорості та передбачуваності. Регулярне розміщення облігацій внутрішньої державної позики буде здійснюватися в обсягах, необхідних для виконання плану державних запозичень на відповідний бюджетний період, з поступовим збільшенням строку їх обігу.
Передбачено також створення податкових стимулів для інвестування коштів фізичних осіб у державні цінні папери та низку інших заходів, які Мінфін має здійснювати щороку. Окрім цього, документом передбачено запровадження нових видів державних цінних паперів, у тому числі з можливістю дострокового їх погашення за ініціативою емітента. Також буде удосконалено механізм здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним боргом.

Оновлено формулу розрахунку додаткового капіталу банківських установ
Національний банк України (НБУ) оновив формулу розрахунку додаткового капіталу, що входить до складу регулятивного капіталу, в методиці розрахунку економічних нормативів для банків.
Оновлена формула розрахунку додаткового капіталу передбачена постановою НБУ № 591, від 28 грудня 2012 року. В існуючу методику розрахунку нормативів в додатковий капітал включаються всі резерви під кредити, які видані клієнтам та оцінюються на портфельній основі. У зміненій методиці, яка набрала чинності з 5 січня 2013 року, зазначені резерви замінені на дві складові: резерви під заборгованість клієнтів по кредитах, які оцінюються на індивідуальній основі і класифікуються за першою категорією якості, і резерви під заборгованість клієнтів за кредитами, які оцінюються на портфельній основі та класифікуються за першою категорією якості.
Таким чином, у випадку, якщо у банку сума активів по клієнтах з класифікацією першої категорії становить незначний обсяг в загальній сумі таких активів, то можливе зменшення регулятивного капіталу, що, в свою чергу, тягне за собою ризик порушення банком нормативів капіталу, кредитного ризику, а також валютної позиції. У результаті підтримки регулятивного капіталу на достатньому рівні банку необхідно поліпшувати якість кредитного портфеля.
Експерти відмічають, що цією постановою НБУ стимулює банки до покупки державних цінних паперів. Деякі позиції постанови дають можливість регулятору пом'якшити вимоги в частині придбання державних облігацій. Так, наприклад, вносяться зміни в норматив адекватності регулятивного капіталу та норматив поточної ліквідності «Н5» з кінцевим строком погашення до 31 числа: в формули їх розрахунку включаються ОВДП, що рефінансуються НБУ, та боргові цінні папери, емітовані Нацбанком, у тому числі придбані за операціями «репо».
На думку деяких аналітиків, такий механізм дозволяє банкам збільшувати поточну ліквідність за рахунок ОВДП, що є досить ризикованим в умовах нестабільності економіки для фінансових установ, які ще в повній мірі не подолали наслідки фінансової кризи.

НБУ змінив умови отримання валютних ліцензій
Національний банк України послабив вимоги до небанківських установ при видачі валютних ліцензій. Він відмовився від ув'язки надання генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій небанківським установам з отриманням висновків від спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю.
Аналогічні зміни торкнуться також процедури видачі індивідуальних ліцензій резидентам на переказ іноземної валюти за кордон з метою придбання облігацій зовнішньої державної позики України та з метою оплати валютних цінностей.
Відповідне рішення закріплене постановою НБУ № 500, яка зареєстрована Міністерством юстиції і набере чинності після офіційного опублікування.
Разом з тим, банкам для отримання генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій все ще будуть необхідні висновки Головного управління з боротьби із організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ і Головного управління з боротьби із корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Норми діяльності акціонерних товариств будуть змінені
Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку пропонує вдосконалити діяльність акціонерних товариств. Для цього розроблено зміни до чинного законодавства, що регулює діяльність акціонерних товариств. Вони стосуються, зокрема, механізму викупу акцій у дрібних акціонерів, уточнення ринкової вартості цінних паперів. Передбачено також інші нововведення.
Зміни до законодавства, що регулюють діяльність акціонерних товариств, пов’язані з проведенням корпоративної реформи й покликані збільшити прозорість у діяльності товариств. Крім того, вони спрямовані на те, щоб існуючі стандарти і норми діяльності акціонерних товариств краще відповідали європейській практиці.

НКЦПФР схвалила концепцію розвитку ринку облігацій
Цей документ, зокрема, урегулює запровадження біржових та інфраструктурних облігацій та порядок визначення і впорядкування наслідків визнання емітента боржником, що прострочив виконання зобов’язань за облігаціями. Крім того, передбачається також впровадження інституту зборів власників облігацій та інституту платіжного агента, на якого покладається контроль за розрахунками під час розміщення, погашення облігацій та у разі виплати процентного доходу за облігаціями.

Впровадження «Базель ІІІ» відклали та спростили
Базельський комітет з банківського нагляду прийняв рішення щодо перенесення строків впровадження нових вимог до капіталу банків, більш відомих як «Базель III». Тепер на підготовку у банків буде ще 4 роки. Крім тимчасового перенесення строків, вирішено пом'якшити і самі умови.
Нові норми щодо співвідношенню основного капіталу банків до видаваних ними кредитів Базельський комітет встановив в ході аналізу причин фінансової кризи. Зокрема, пропонується підвищити коефіцієнт достатності основного капіталу першого рівня, що враховує лише найбільш високоякісні активи, з 2% до 4%.
Крім того, банки також повинні будуть підтримувати додаткові капітальні буфери, що складають зазвичай до 3 процентних пунктів понад норму достатності капіталу, плюс ще 1-2 процентних пункти для системоутворюючих фінансових установ. Для розрахунку показника кредиторам дозволять використовувати більш широкий спектр активів, включаючи акції та навіть деякі інструменти, що пов'язані з іпотечними кредитами. Але стійкість фінансової системи – це лише одна сторона медалі. Перед регуляторами стоїть інша важлива задача – відновлення економіки. Базельський комітет розуміє, що на даному етапі більш жорсткі вимоги до фінансових інститутів будуть стримувати кредитування, яке необхідне для економічного зростання.
До теперішнього моменту крайнім терміном для виконання нових зобов'язань для банків вважався 2015 рік. Тепер цей строк позначений 2019 роком.
Крім вже названих причин, існують і менш прозорі обставини. Одна з них полягає в тому, що вимоги «Базель III» означають і запровадження єдиних стандартів фінансової звітності. А діючі правила GAAP дозволяють американським банкам при певному підході приховувати збитки від прострочених кредитів. Відмова від цієї схеми могла би поставити деякі банки на межу виживання, а це зараз мало кому потрібно.

Страхових агентів включать у реєстр М(Т)СБУ
Для того, щоб навести порядок на ринку страхування, Нацкомфінпослуг планує створити реєстр страхових агентів, веденням якого буде займатися Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Страхові агенти, які захочуть потрапити до реєстру, повинні будуть відповідати певним вимогам. Їх зобов’яжуть знати основи страхування, нормативні документи, які стосуються порядку розрахунку розміру страхового платежу, процедури заповнення бланків, порядку і строків складання звітності щодо укладених договорів страхування.
Навчання і перевірку цих знань будуть здійснювати страхові компанії. Вони ж нестимуть відповідальність за діяльність своїх агентів. Обов’язковою умовою діяльності страхового агента буде наявність договору доручення, укладеного зі страховиком-членом М(Т)СБУ.

Інтернет-компанії конкуруватимуть з банками
За результатами дослідження, проведеного Deutsche Bank, інтернет-компанії будуть все більше схожими на банки і складуть їм істотну конкуренцію. Аналітики припускають, що Google, Apple, Amazon або PayPal розширять перелік своїх послуг, щоб увійти, наприклад, на ринок стандартизованих фінансових послуг. Деякі з цих компаній вже зараз створюють нові бізнес-моделі для мобільних платежів.
Нові провайдери мобільних та інтернет-послуг в сфері фінансів мають хороший успіх в інтегруванні мінливих моделей споживання та використання медіа. Зважаючи на це, вони в подальшому можуть стати серйозними конкурентами на ринку стандартизованих фінансових продуктів. Таким чином, банкам слід розвивати мобільні фінансові послуги, які задовольнятимуть потреби клієнтів, а також будуть безпечними і простими у використанні. Багаторічний досвід кредитних організацій у сфері безпеки і захисту даних поки ще дає їм конкурентну перевагу.
Останнім часом традиційні фінансові інститути стикаються зі зниженням довіри і зростаючими репутаційними ризиками. Через підвищення адміністративних та регуляторних зобов'язань, а також через зростання витрат, багато банків ризикують стати менш інноваційними, в той час як рівень адаптації нових інтернет-технологій продовжує зростати в багатьох галузях, а смартфони і планшетні комп'ютери впевнено завойовують ринки.

Інсайд подолати неможливо
Бернард Медофф, який відбуває 150-річний термін ув'язнення за шахрайство, стверджує, що інсайдерська торгівля на фінансових ринках завжди існувала і буде існувати. Також, на його думку, сучасним фінансовим ринкам не вистачає прозорості, а інвесторам доводиться все більше ризикувати заради одержання високих доходів.
Дефіцит прозорості, зокрема породжують так звані «приховані пули» (dark pools – ліквідність, яка формується за рахунок великих операцій, що здійснюються в анонімному порядку, а не в загальному режимі). Ринки завжди були зосереджені на швидкості, з якою поширюється інформація. Звичайно, існують різні види такої інформації. Це можуть бути корпоративні події, наприклад, інформація про доходи або злиття компаній, а також закрита інформація про розміщення заявок на покупку або продаж активів і про те, хто їх розміщує. Останній вид інформації формує інтерес до «прихованих пулів». Організації завжди намагалися захистити цю інформацію через побоювання, що хтось може її застосувати. Звичайно, вони мають право на цю конфіденційність. Проте, чим секретніша інформація, тим вона є ціннішою для тих, хто може її отримати.

Мільярдери стають заможнішими
Колективний статок 100 найбільших мільярдерів в 2012 році зріс на $240 млрд. Тепер цій сотні щасливчиків до $2 трлн не вистачає якихось $100 млрд. Але фортуна прихильна не до всіх: 16 чоловік зі 100 за минулий рік втратили чимало грошей.
Найактивнішим у 2012 році був іспанець Амансіо Ортега. Статок власника модного бренду Zara виріс відразу більш ніж на $22 млрд до $57,5 млрд. А.Ортега випередив Уоррена Баффета і став третім у списку Bloomberg Billionaires Index.
Титул найбагатшої людини на Землі зберіг за собою Карлос Слім, латиноамериканський король мобільного зв'язку, господар компанії America Movil. Його капітал додав порядку $13,5 млрд і за підсумками року склав $75,2 млрд. На другій сходинці розташувався Білл Гейтс – у нього $63 млрд.
У рейтингу найбільш активних мільярдерів з великим відставанням третім йде Бернар Арно, який вирішив змінити французьке громадянство на бельгійське. Статок власника холдингу LVMH, у який входять такі бренди, як Louis Vuitton і Hennessy, зріс більше ніж на $8 млрд.
Однак деяким 2012 рік запам'ятається як невдалий. Антирекорд встановив бразилець Ейке Батіста. Сировинний магнат, який очолює EBX Group, на початку 2012 року обіцяв до 2015 року стати найбагатшою людиною на Землі, однак за рік втратив більше $10 млрд.
І, звичайно, Марк Цукерберг. На вкрай невдалому IPO соціальної мережі Facebook молодий геній втратив $5,2 млрд. Проте це швидше виняток на фоні основної маси мільярдерів, які за минулі 12 місяців стали ще багатшими.

Гроші зникають з банківських карток
За даними Інтерполу, злочинці щорічно викрадають до 1,5 млрд євро з дебетових і кредитних карт громадян країн Європейського Союзу.
Більшість розкрадань коштів з банківських карток мають місце в США, де не всі банкомати повністю відповідають світовим стандартам безпеки і мають не досить надійний ступінь захисту. У зв’язку з цим, а також відсутністю конкретних угод про відшкодування збитків, заподіяних менш захищеними терміналами, найбільша частка втрат грошових коштів у результаті цього виду шахрайства припадає на ЄС.
Крім США, недостатній рівень захисту банкоматів має місце також в Домініканській Республіці, Колумбії, Бразилії, Мексиці і Росії.

Антиофшорні заходи в Європейському Союзі
Єврокомісія розробила план дій по боротьбі з офшорами, які використовуються холдингами для мінімізації податків. Він переслідує декілька цілей. По-перше, має дозволити державам вводити на один місяць спеціальний режим «зворотного оподаткування з ПДВ», який дозволить, наприклад, змінювати місце сплати податку з юрисдикції покупця на продавця. По-друге, посилити обмін податковою інформацією всередині ЄС.
Нарешті, Єврокомісія рекомендує країнам внести цілу низку важливих змін в податкове законодавство. Так, держави можуть створювати чорні списки країн: навіть за наявності угоди про уникнення подвійного оподаткування можна відмовлятися від застосування його положень, наприклад, якщо ставка податку в країні зі списку є нижчою. Також податківці в країнах ЄС повинні отримати право не звертати увагу на штучні корпоративні структури, якщо вони створені тільки в цілях податкової мінімізації.
Єврокомісія збирається активізувати і дію кодексу ЄС з оподаткування підприємницької діяльності 1997 року, який забороняє переманювати платників податків з інших країн. Це дозволить вимагати скасування податкових преференцій для іноземних компаній в інших країнах. Такі кардинальні заходи спровокувала низка податкових скандалів з найбільшими транснаціональними компаніями, в числі яких «Google», «Amazon», «Starbucks».
Наприклад, «Google», використовуючи схему з головною бермудською, а також операційними компаніями в Ірландії і Нідерландах, економила на податках в країнах, де реально надавалися послуги. Тільки французькі податківці вимагають від компанії доплатити за 2011 рік 1 млрд євро податків до сплачених лише 5 млн євро.

Найбільш вигідні для інвестицій метали
У 2013 році найбільш вигідними для інвестицій металами стануть мідь та паладій. Про це йдеться в прогнозі фінансової групи Goldman Sachs. Очікується, що середня ціна за тонну міді складе в поточному році 8,458 тис. дол. США, а у 2014 році – 7,250 тис дол. США.
Аналітики банку прогнозують, що в Китаї, найбільшому споживачі міді, попит на цей товар зросте на 8% за рік. Для порівняння, у 2012 році попит на мідь у Китаї збільшився на 3%. Паладій обжене в цьому році за популярністю платину завдяки автомобільним концернам. середня вартість унції платини складе 1,575 тис. дол. США, а паладію – 781 дол.

Уряд заохочуватиме громадян придбавати державні цінні папери
Уряд доручив Міністерству фінансів створити податкові стимули для інвестування коштів фізичних осіб у державні цінні папери (державні ЦП) і продовжити випуск державних ЦП для населення, в тому числі казначейських зобов'язань на пред'явника.
Згідно з планом заходів щодо розвитку внутрішнього ринку державних ЦП на період до 2014 року, Міністерство фінансів та Міністерство економічного розвитку повинні запровадити нові види державних цінних паперів, у тому числі з можливістю їх дострокового погашення за ініціативою емітента.
Документ також передбачає створення належних умов для ефективного функціонування інституту первинних дилерів шляхом підтримки ними двостороннього котирування цінних паперів на вторинному ринку, а також удосконалення механізму конкурсного відбору таких дилерів.
У план заходів включено також удосконалення інфраструктури фондового ринку для надійності та ефективності систем розрахунків та клірингу з метою зменшення транзакційних витрат, а також визначення стандартизованих підходів до проведення банками операцій РЕПО з державними цінними паперами. Підтверджуються наміри щодо проведення активних операцій Мінфіну на ринку державного боргу (обмін, випуск, купівля, викуп) і оптимізації структури держборгу на користь збільшення частки внутрішнього боргу.
Уряд також доручив Мінфіну регулярно здійснювати розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) з поступовим збільшенням терміну їх обігу, а також щомісяця оголошувати графіки проведення таких аукціонів.
Усього в обігу на кінець 2012 року перебували ОВДП на суму 187 420 тис. грн., що на 18,9% більше, ніж на початку минулого року. При цьому портфель ОВДП НБУ зріс на 27,1% – до 107 160 млрд грн., банків – на 13,3%, до 65,89 млрд грн., нерезидентів – на 22,2%, до 5,44 млрд грн.
Уряд у 2012 році вперше випустив для населення валютні казначейські зобов'язання на пред'явника на суму $200 млн, а також активно пропонував валютні ОВДП для юридичних осіб.
Україна, згідно з держбюджетом-2013, планує збільшити державні запозичення до загального фонду державного бюджету в 2013 році до 129,4 млрд грн. при скороченні зовнішніх запозичень до 36,5 млрд грн.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку