інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
   Про портал    Послуги та продукти    Контакти    Додаткова інформація
Аналітичні матеріали
Грошово-кредитний ринок
Ринок цінних паперів
Страховий ринок та небанківські
фінансові установи
Стандарти діяльності та управління
Державне регулювання та нагляд
Порадник для інвесторів та споживачів фінансових послуг
Автореферати та книги
Інформаційний довідник
словник термінів і виразів
Гроші, платіжні системи та банки
Кредит, лізинг, факторинг та іпотека
Страховий бізнес
Цінні папери та управління активами
Ф'ючерси, форварди та опціони
Біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори
Рейтингові агентства, кредитні бюро та колекторські компанії
Ризик-менеджмент фінансових установ
Фінансовий маркетинг та інновації
Міжнародні стандарти професійної діяльності
Міжнародні фінансові організації
Останній номер Архів публікацій
Умови передплати
Умови публікації регулярної звітності та іншої обов'язкової інформації
Події за лютий 2012 року
на головну
Біржовий курс цінних паперів визначатиметься по-новому
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оприлюднила проект порядку визначення біржового курсу цінних паперів. Цей документ принципово важливий для учасників фондового ринку. Він встановлює нову формулу розрахунку біржового курсу цінних паперів, який буде використовуватися торговцями з метою уникнення сплати акцизу з операцій відчуження паперів на біржах.
З 1 січня поточного року до угод з цінними паперами, за якими розраховується біржовий курс, а також з деривативами, що торгуються на біржі, має застосовуватися ставка акцизу в розмірі 0% від обсягу операції. Якщо цінний папір включений до біржового реєстру (лістингу), але торгується поза біржею, треба платити 0,1%; якщо його не включено до реєстру і він торгується поза біржею – 1,5%. За кожну операцію з деривативом поза біржею стягуватиметься 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зараз фондові біржі розраховують біржовий курс на підставі навіть однієї угоди за наявності мінімум трьох заявок на покупку і стількох же заявок на продаж. Термін виконання угод не повинен перевищувати трьох днів. Новий документ пропонує визначати біржовий курс на підставі мінімум трьох угод, укладених протягом дня.
Невідомо, яка ставка акцизу буде застосовуватися до операцій з цінними паперами, за якими не сформувався курс, але які були проведені на біржі. Якщо з акціями компанії, за якими біржовий курс був встановлений 90 днів назад, здійснено операцій на 100 млн грн., то неможна застосовувати ні 0%, адже немає курсу, ні 1,5%, адже угода укладена саме на біржі, а не поза нею.
Реалізація методики відбудеться не раніше, ніж через два місяці, поки документ обговорять і зареєструють в Міністерстві юстиції. Раніше цього терміну можуть бути внесені зміни до Податкового кодексу, які зараз готуються у Міністерстві фінансів. Згідно проекту закону, нульовий акциз буде застосовуватися тільки до біржових угод з лістинговими цінними паперами та деривативами. За ставкою 0,1% пропонується оподатковувати позабіржові операції з лістинговими цінними паперами та паперами, які мають біржовий курс, без урахування того, де проведена операція. Всі інші операції, в тому числі і потенційно спірні операції – біржові угоди за паперами без біржового курсу, підпадуть під 1,5%-ний акциз.

Податкові новації скорочують обсяги торгівлі цінними паперами
Запровадження акцизу на операції з цінними паперами не зумовило значного зростання організованого ринку. З причини неоднозначного трактування норм Податкового кодексу торговці не поспішають укладати угоди з акціями на фондових біржах, через що обсяг торгів впав більш ніж в чотири рази.
Активність торгівлі акціями на біржовому ринку в січні 2013 року виявилася мінімальною за останні чотири роки. Обсяг операцій з акціями на десяти організаторах торгів склав усього 733,9 млн грн. Тоді як у січні 2012 року оборот акцій перевищив 3,2 млрд грн., що в 4,4 рази більше. За даними НКЦПФР, в січні 2011 року обсяг торгів акціями склав 6,9 млрд грн., 2010-му році – 938 млн грн., а 2009-му році – 2,2 млрд грн.
Падіння обсягів торгів акціями відчули чотири біржі. Якщо в січні 2012 року на дніпропетровській «Перспективі» на угоди з акціями припадало понад 2 млрд грн., то в цьому році – всього 59 млн грн. На Українській міжнародній фондовій біржі (УМФБ) обсяг торгів упав з 98,5 млн грн. до 4,9 млн грн., «Української біржі» – з 1 млрд грн. до 443 млн грн., «Східно-Європейської» – з 1,1 млн грн. до 760 тис. грн. Решта шість організаторів торгівлі свої показники по акціях поліпшили.
З урахуванням угод з облігаціями внутрішньої держпозики біржа «Перспектива» зберегла лідерство – 22,1 млрд грн. На другому місці, як і раніше, біржа ПФТС з 2,5 млрд грн., а на третьому – «Українська біржа» – 958 млн грн. Висока активність була помічена на «Українській фондовій біржі» (УФБ), де обсяг угод за місяць (405 млн грн.) майже зрівнявся з обсягом 2012 року (434 млн грн.).
На думку експертів, скорочення обсягу торгів акціями сталося через неоднозначне трактування нового акцизу, який був введений з 1 січня 2013 року. У першу чергу активно торгують паперами, з оподаткуванням яких все однозначно. Але, наприклад, неясно, яка ставка податку буде застосовуватися до операцій на біржі з цінними паперами, за якими немає біржового курсу. З 1 січня акциз на позабіржові операції з цінними паперами становить 1,5%, при їх включенні до біржового реєстру – 0,1%. При укладанні угоди на біржі акциз не стягується, тільки якщо за цінним папером розраховується біржовий курс. Тому багато торговців в січні не проводили активних дій в очікуванні зміни тарифів за обслуговування.
Торговці цінними паперами вірять, що надалі обсяги торгів будуть рости за рахунок угод, з яких треба буде заплатити максимум 0,1%. Але позабіржовий ринок буде скорочуватися, оскільки більшість торговців не схочуть платити 1,5%. На думку експертів, компанії, які раніше активно використовували цінні папери для переказу коштів між підприємствами, наразі шукають інші механізми.

Зареєстровано пруденційні нормативи з управління активами
Для компаній з управління активами (КУА) та інституціональних інвесторів будуть застосовуватися нормативи платоспроможності і фінансової стабільності, нормативи рівня власного капіталу, показники дотримання кількості сертифікованих фахівців, формування резервного фонду, здійснення діяльності за місцезнаходженням та показник профрепутаціі.
Такі норми містяться в Положенні, що визначає порядок розрахунку обов'язкових для виконання пруденційних нормативів, і критерії нагляду Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за їх дотриманням КУА та особами, які здійснюють діяльність з управління пенсійними активами, зареєстрованим Міністерством юстиції України 22 січня 2013 року.
Документом також визначені пруденційні нормативи для інститутів спільного інвестування (ІСІ): показники мінімального розміру активів, відповідності активів законодавчо визначеним вимогам та ризику інвестиційного портфеля.
Рівень ризику визначається від дуже низького до надвисокого: для КУА та інституційних інвесторів за шкалою від 0 до 32 балів і більше, рівень ризику ІСІ визначається за шкалою від 0 до 5 балів. При цьому нормативний рівень ризику КУА та інституціонального інвестора не повинен перевищувати 24 бали, ІСІ – 3,99 бали.
Нормативи платоспроможності і фінансової стабільності КУА та інституційних інвесторів розраховуватимуться кожен робочий день, інші пруденційні показники – на останній робочий день кожного місяця.
Пруденційні нормативи щодо рівня власного капіталу не поширюватимуться на КУА та інституційних інвесторів протягом перших двох років з дати видачі ліцензії в разі, якщо вони вперше отримали ліцензію на здійснення професійної діяльності з управління активами. Пруденційні нормативи, що застосовуються до ІСІ, не поширюватимуться на венчурні пайові та корпоративні інвестиційні фонди. Норми пруденційного нагляду за учасниками фондового ринку почнуть діяти з 1 січня 2014 року.
Згідно із концепцією, впровадження пруденційного нагляду за діяльністю учасників фондового ринку буде поетапним. Перший етап передбачає, перехід учасників ринку на міжнародні стандарти фінансової звітності, посилення ролі і відповідальності аудиторів, створення комплексної інформаційної системи НКЦПФР.
На наступних етапах планується введення системи нагляду в усіх напрямках професійної діяльності на фондовому ринку (торгівля цінними паперами, організація торгівлі, управління активами, депозитарна і розрахунково-клірингова діяльність), а також визначення установ для здійснення індивідуального нагляду. Крім того, передбачено запровадження інституту рекомендацій, оцінка ефективності пруденційних заходів та аналіз діяльності емітентів цінних паперів.

Регулювання банківської діяльності після «Базель ІІІ»
У більшості банків сьогодні мало капіталу, не надто якісні активи на балансах, є деякі проблеми з ліквідністю. Саме тому «Базель III» повинен сприяти поліпшенню ситуації.
Наступний крок, який необхідно зробити, – це перейти до загальносвітових норм регулювання, за яких світові банки слідуватимуть єдиним стандартам в усіх країнах, де вони працюють. Поки що цього не відбувається. Існують суттєві розбіжності у банківських стандартах і нагляді в США, Великій Британії і Європі. Дуже важливо подолати таку ситуацію і прийти до єдиної системи регулювання для провідних транснаціональних банків.
Щодо світового банківського мегарегулятора, то, на думку аналітиків, він не з'явиться в поточному десятилітті. Це питання віддаленого майбутнього, оскільки для загальносвітових стандартів здійснення санацій необхідне взаємне визнання цих правил у всіх юрисдикціях і створення глобальної організації, яка займатиметься урегулюванням конфліктів. Ядром такої організації може стати Рада фінансової стабільності, оскільки вона веде переговори з регуляторами по всьому світі і сама з них утворюється. Реалізація такого підходу сприятиме вирішенню проблем банківської діяльності, що виникають в різних країнах і регіонах світу.

Фунт стерлінгів ризикує втратити статус «валюти-притулку»
На думку найбільших валютних трейдерів, фунт стерлінгів може втратити статус «валюти-притулку» серед міжнародних інвесторів, які все більше сумніваються в майбутньому Великої Британії у складі Європейського Союзу (ЄС).
В цьому році фунт стерлінгів вже втратив понад 2% по відношенню до долара і 3% проти євро, хоча ще зовсім недавно британський фунт був однією з найстабільніших серед усіх основних валют світу.
У минулому році фунт стерлінгів отримав статус «валюти-притулку», враховуючи, що проблеми в ЄС були набагато серйознішими, ніж у Великій Британії. Цей рік відрізняється від минулого тим, що політичні ризики Європи починають слабшати, а у Великій Британії – зростати.
Протягом двох останніх років валютні ринки були повністю сконцентровані на ймовірності розвалу Європейського валютного союзу, тепер трейдери та інвестори на початку 2013 року намагаються визначити нові тренди, на які можна б зробити ставки.
Ослаблення фунта стерлінгів було б в інтересах уряду і Банку Англії – слабкий фунт стерлінгів підтримав би експорт країни в цьому році. З іншого боку, влада не хоче допустити заворушень через майбутнє Великої Британії в ЄС і, як наслідок, розпродажу боргових зобов'язань із збільшенням вартості позикових коштів, особливо в той момент, коли економіка залишається у досить складному стані.

Приток іноземних інвестицій в світі скоротився
Країни, що розвиваються, вперше в історії обігнали провідні країни світу в обсязі залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). При цьому світовий приток іноземних інвестицій, за даними Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), скоротився у 2012 році в цілому.
У минулому році цей показник склав 1,3 млн дол., що відчутно менше рівня в 1,6 трлн дол. у 2011 році. При цьому країни, що розвиваються, залучили 680 млрд дол., що становить 52% від загальної суми. Така зміна була пов'язана в значній мірі зі зниженням інвестицій в постраждалі від кризи розвинені країни, такі як США, країни Європи та Японія, на які припадає близько 90% з 300 млрд дол., на які скоротився світовий обсяг ПІІ в минулому році.
У США, що залишаються найбільшим у світі одержувачем ПІІ, їх обсяг зменшився на 35% – до 147 млрд дол., а в Німеччині він впав з 40 млрд дол. у 2011 році до 1,3 млрд дол. у минулому році.
Приплив прямих іноземних інвестицій трохи збільшився в деяких розвинених країнах, у тому числі у Франції, Канаді, Ірландії та Великій Британії, але зростання було незначним.
Деякі країни, що розвиваються також постраждали від погіршення ситуації, але зниження було набагато помірнішим.
В Азії, яка залучила 59% всіх ПІІ, які надійшли в країни, що розвиваються, було зафіксовано зниження цього показника на 9,5%, а Китай, чия економіка посідає другу сходинку за обсягом залучених інвестицій, зіткнувся з їх падінням у 2012 році на 3,4%, до 120 млрд дол.
Збільшення ПІІ було зафіксовано в Південній Америці та Африці.
Примітно, що падіння обсягів ПІІ відбулося незважаючи на те, що світова економіка виросла на 2,3% в 2012 році, а обсяг світової торгівлі зріс на 3,2%. На думку аналітиків, це відбулося на тлі того, що компанії у всьому світі, за виключенням Китаю, мають близько 6 трлн дол. вільних грошових коштів і нікуди їх не інвестують. Експерти пояснюють це тим, що невирішені боргові проблеми в Європейському Союзі та невизначеність навколо економіки США призводять до небажання компаній інвестувати.
ЮНКТАД очікує, що притік прямих іноземних інвестицій у цьому році зросте до 1,4 трлн дол., а в 2014 році складе 1,6 трлн дол., але і цей рівень буде значно нижчим за докризовий показник в 2 трлн дол. у 2007 році.

Основні бізнес-ризики, від яких варто застрахуватися у 2013 році
Більшість компаній сьогодні вписані в складний ландшафт ризиків, на якому присутні як традиційні, так і ультрасучасні ризики. При цьому компанії у всьому світі мають один загальний привід для занепокоєння – припинення операцій через форс-мажорні обставини. Перерви у виробництві, перебої в каналах постачань, стихійні лиха, пожежі і вибухи є найбільш серйозними ризиками, які стоять перед компаніями в 2013 році. Також серйозними ризиками для бізнесу є зміни в законодавстві або ринковій ситуації. Такі результати дослідження, проведеного в 28 країнах світу компанією Allianz Global Corporate & Specialty (AGCS), в ході якого були опитані 529 експертів зі страхування юридичних осіб і великих промислових підприємств, що працюють в різних компаніях світу.
Експерти вважають, що найсерйозніший ризик для бізнесу представляють перерви у виробництві і перебої в ланцюжку продажів (його згадали 46% опитаних). Багато компаній вдаються до звуження кола постачальників, щоб знизити витрати, і через це відмовляються від альтернативних каналів поставок.
Катастрофічна повінь у Таїланді показала, що перерва у виробництві у ключового постачальника може викликати ланцюговий ефект, який відчувається у всій галузі економіки.
У багатьох випадках перерва у виробництві викликана стихійними лихами, які експерти вважають другим найбільш серйозним ризиком для бізнесу (його назвали 44% опитаних). Хоча 2012 рік був відносно спокійним з точки зору природних катаклізмів, за винятком урагану Сенді, це не привід розслабитися.
За останні 30 років страхові збитки, викликані стихійними лихами, зросли в 15 разів. І це зростання продовжиться, оскільки збільшується обсяг застрахованих активів, зокрема, в Азії, а населення переселяється в прибережні регіони, де рівень ризику дуже високий. Збільшення частоти екстремальних погодних явищ, таких як зливові дощі, очікується і в Європі.
Дивно, але на порядку денному корпоративних клієнтів стоїть «одвічний ризик» – загроза пожежі або вибуху – третє місце в списку найбільш серйозних небезпек для бізнесу. Пожежі відбуваються порівняно рідко, але можуть стати причиною великих збитків по майну і перерви у виробництві, особливо в промислових галузях. Статистика по збитках, зібрана AGCS, говорить сама за себе.
У 2012 році із семи великих збитків зі страхування промислового майна, кожен з яких перевищує 10 млн євро, шість були викликані пожежею. Знижувати стандарти протипожежної безпеки заради економічної вигоди дуже небезпечно.
На думку експертів, є ризики, до яких корпоративні клієнти ставляться дуже серйозно, а є й такі, які вони значно недооцінюють. Серед останніх, наприклад, збої в IT, викликані як помилками персоналу, так і кіберзлочинністю, в той час як в економіці, яка стає все більш автоматизованою, вони можуть призвести до серйозного економічного збитку. Незважаючи на це, лише 6% експертів вважають, що їхні клієнти дійсно обізнані про кіберзлочинців. Так само проскакує повз радари ризиків загроза відключення подачі електроживлення на міжрегіональному рівні.
У майбутньому надійність електропостачання буде знижуватися – інфраструктура застаріває, а інвестиції в неї недостатні. Сьогодні ефект від відключення електропостачання серйозніша, ніж 10-15 років тому, оскільки залежність від інформаційних і комунікаційних технологій стала за цей час значно вищою, а рівень підготовки підприємств до таких подій явно недостатній.

© 2003-2012  Українське агентство фінансового розвитку